19 травня йому виповнився 21 рік. День народження Дмитро Шкрібляк відсвяткував у війську. А вже 22 травня під час антитерористичної операції хлопець загинув у бою поблизу селища Волноваха на Донеччині. 27 травня його поховали на цвинтарі у селі Іллінці Снятинського району.

Як розповідають товариші хлопця, Дмитро вчився на кухаря-кондитера, не цурався роботи, повернувся з заробітків, зовсім мало побув вдома, і його забрали серед ночі до війська.

Загинув Дмитро при виконанні бойового завдання. Бронетранспортер, у якому він перебував, підірвали. Дмитро та ще двоє військових загинули на місці.

«Вони відстрілювалися від бойовиків і заховалися в бронетранспортері. В БТР вистрелили з РПГ (ручний протитанковий гранатомет – авт.), і вони підірвались з повним боєкомплектом. Всі троє. Може статися так, що в труні опиниться нога командира батальйону, а рука Дмитра», – розповідає дядько солдата, також Дмитро.

Але найбільше його тривожить інше: як дитина опинилася там, під Донецьком? Ніхто не знав, що він там. «Про службу Дмитро говорив небагато, – продовжує дядько. – Наприклад,  що йому дали зарплату 1300 гривень. Але 300 гривень дали «на руки», а тисяча пішла на бронежилет. Годували там тільки гречкою, а тому його дуже болів шлунок».

«Батьки Діми за кордоном, в Італії на заробітках, – розповіла хрещена мама Дмитра пані Марія. – Вони приїхати на похорон до сина не можуть, бо в них немає документів. Батько Діми за кордоном вже віддавна, а мама поїхала в Італію кілька місяців тому – 9 січня. Оскільки вони не можуть приїхати, то сьогодні ми з чоловіком хоронимо Діму і є в ролі його батьків».

Крім цього, каже хрещена, після того, як мама Дмитра довідалась про смерть сина, їй стало зле і її госпіталізували. Тепер зв’язок є тільки з батьком загиблого воїна.

У Дмитра є старша сестра і брат, а він був наймолодший. Він дуже любив Україну і зовсім не хотів її покидати. Навіть попри те, що батько обіцяв зробити документи, щоб забрати сина із собою за кордон. Хлопець відповідав, що не хоче їсти італійські макарони, тому буде тут, в Україні.

«Діма не був готовий йти воювати, – підсумовує хрещена. – До нього просто прийшли і забрали. Він збирався серед ночі, сусіди ще позичали йому гроші на дорогу»…

Нагадаємо, що кілька тижнів тому на Прикарпатті в останню путь проводжали загиблого в Маріуполі Богдана Шлемкевича. Солдат-строковик отримав кулю 9 травня під час антитерористичної операції.

Його поховали у рідному селі Білоберізка, що на Верховинщині. Ще у квітні Богдан Шлемкевич мав повернутися зі служби до рідного села, але після загальної мобілізації мусів їхати до Маріуполя.

 

Іван ХАРКІВ