В Івано-Франківську небайдужі люди вже кілька років б’ють тривогу з приводу наближення екологічної катастрофи в районі міського озера та дачного масиву, а ті, хто мав би її унеможливити, тільки розводять руками – немає грошей.          

Звідки сморід

Територією садового товариства «За мир» протікає р. Млинівка, яка підмиває давнє єврейське кладовище, перетинає об’їзну дорогу і впадає у Бистрицю Солотвинську біля газової заправки. Через неконтрольований каналізаційний стік фекалії й нечистоти потрапляють в цю річечку та дошкуляють всім смородом. Раніше вони потрапляли і в озерце, що живить велике озеро, проте зараз цей шлях перекрили. Ще понад півстоліття тому Млинівку прокладали для того, щоб підтримувати рівень води в міському озері. Проте зараз річка стала бідою для всього дачного масиву та людей, які відпочивають на озері.

Дмитро Фурик, який мешкає на вул. Сухомлинського і бігає навколо озера зранку та ввечері, розповідає, що мікрорайон БАМпобудований на місці болота. Для того, щоб його осушити, ще за радянських часів там створили невелике озерце. Відтак всі води стікали туди і не підтоплювали будинки. А для того, щоб регулювати в тому озерці рівень води, побудували дощовий колектор, який через Млинівку з’єднував його з великим міським озером.

«Вода тече звідси в бік «Сільпо». Між цим озерцем і «Сільпо» є каналізаційний колектор. Там стаються витоки, і ті каналізаційні стоки потрапляють у дощовий колектор. Все змішується, і весь бруд витікає в Млинівку, яка впадає в Бистрицю», – каже пан Дмитро.

Чиновницький «футбол»

Чоловік зазначає, що мікрорайон цей давній і каналізація, відповідно, також. Її слід час від часу ремонтувати, однак займатися цим ніхто не хоче, бо треба тратити час і вкладати гроші. «Влітку ще до острова кохання можна підійти, а далі хочеться бігти, тікати. Але деякі люди думають, що сморід виник через озера для відстоювання води. Проте причина зовсім в іншому», – розповідає він.

Незважаючи на те, що від Млинівки до міського озера приблизно 300-400 метрів, сморід заносить і туди. Дмитро Фурик каже, що завжди намагається пробігти цю частину якомога швидше, а в Бистриці вже давно не купається, бо знає, яка вода туди впадає. «Закрадається думка, що хтось контролює ці процеси, бо ввечері, як біжиш, то неймовірний сморід. І зранку так само. А в обід вже нормально. А деколи буває, що, мабуть, хтось забуде закрити там стоки, і вода тече весь час така чорна, як чорнило, і смердить», – міркує пан Дмитро.

 

Він розповідає, що багато разів звертався і в міську раду, і в екологічні служби, оббивав пороги «Водоекотехпрому», але все безрезультатно – чиновники тільки розводять руками. «Зробимо, плануємо, знаємо, є така проблема. І на цьому все закінчується», – зітхає він.

Фурик вважає, що фактично причина забруднення і смороду у витоках з каналізаційного колектора, і цим мало б займатися КП «Водоекотехпром». Але скільки він туди не звертався, там кажуть, що це не їхня компетенція, радять звертатися в ЖЕК. А в ЖЕКу кажуть, що треба звертатися у «Водоекотехпром». Такий собі чиновницький «футбол». «Але всі ті мережі, які розміщені поза будинком, є на балансі водоканалу. Отже, їхній обов’язок – зробити там ремонт. Якщо вже пояснювати їм це більш детально, то вони кажуть, що не мають на це коштів», – додає він.

Проте, на думку Дмитра, це можна було б зробити набагато економніше, якби просто дощовий колектор пустити в міську каналізацію. Таким чином нечистоти з БАМу більше не текли бу Млинівку.«Поки пан Саєвич (директор «Водоекотехпрому» – авт.) не дасть вказівки зробити каналізацію, то чисть не чисть річку, але проблема не вирішиться», – переконаний чоловік.

Нульовий результат

На сполох б’ють і члени садового товариства «За мир». Це товариство заснували в 1957 році, коли вода у Млинівці ще була чистою. СТ «За мир» налічує 925 господарств та займає 55 га, з яких 4 га – старий єврейський цвинтар. Млинівка перетинає весь масив і підмиває надгробки.

«Позаду єврейського кладовища паркан впав у річку, і частина тих ящиків – уже в ріці. Паркан треба відновити, бо бетонні стовпи, які впали в річку, перегородили русло і затримують фекалії. А вода не вибирає, куди текти, вона обходить бетони і забирає дороги та береги», – розповідає голова правління СТ «За мир» Богдан Іванишин.

Чоловік каже, що працює на цій посаді з 2008 року і це питання актуальне весь цей час. Мовляв, вже третій раз влада змінилася, але тут нічого не змінилося. Проте він додає, що в окремий період було затишшя, коли прокуратура заборонила водоканалу скидати з БАМу фекалії в так звану дощову каналізацію. Але час від часу вони все одно це роблять, бо не мають куди їх дівати. А нещодавно знову над 55 гектарами СТ запанував сморід.

Бухгалтер СТ «За мир» Марія Гелевська, яка реєструє всю вихідну та вхідну кореспонденцію, відкриває журнал та показує скільки звернень і в які структури вони писали. У переліку – і прокуратора, і екологічна служба, і санстанція, і «Водоекотехпром», і міська рада… Від декого є відповідь, а від декого її так і немає. Але результат все одно нульовий. Жінка каже, що минулого року влада запевняла, що після Великодня буде якось вирішувати їхню проблему, але так ніхто і не приїхав до цього часу.

Захмарна сума

Причин виникнення надзвичайної екологічної ситуації в районі міського озера є декілька, вважає директор департаменту комунальної, житлової політики та благоустрою Михайло Смушак. Одна з них та, що чимало мешканців садового товариства розбудували дачі і власну каналізацію вивели у річку Млинівку. Інша – на Набережній засипали озера-відстійники, а оскільки це земля Крихівецької сільської ради, то й не можна там нічого зробити.

Минулого року була створена спеціальна комісія, яка працювала над виготовленням проектно-кошторисної документації для проведення робіт з порятунку міських рік. Проектом передбачено очистку відкритої канави від цегельного заводу до перетину з вул. Набережною, облаштування берегоукріплення лівого берега потічка на ділянці єврейського кладовища та будівництво локальних очисних споруд.

Тоді пан Смушак анонсував, що проект складається з двох частин. Перша – це прочистка русла річки та його поглиблення, друга – відведення дощових стоків у нещодавно збудований колектор на вул. Набережній. Орієнтовна вартість проекту була понад 3 млн. грн., і зазначалося, що знайти їх дуже непросто. Проте зараз, коли виготовлення проектно-кошторисної документації завершене, ціна питання сягнула вже понад 5 млн. грн., і знайти їх буде ще важче. Головний комунальник міста каже, що за коштами департамент звернувся в обласний фонд охорони навколишнього середовища, але наразі грошей ще не виділено.

«Якщо нема коштів, то ми, відповідно, нічого не можемо й починати, – пояснює Смушак. – Але ми про цю проблему знаємо, це питання на контролі, періодично ми там прибираємо, чистимо, бо наші мешканці також люблять сміття повикидати в ту річку. Проводяться роботи і з очистки каналізації, щоб вона не забивалася. Але поки не буде реалізовано повністю весь проект і все, що там передбачено, це будуть такі перманентні заходи».

На питання, коли ж будуть кошти для реалізації проекту, головний комунальник каже, що йому важко відповісти. Однак він має надію, що цього року «хоч якісь гроші» будуть.

Разом з тим Михайло Смушак запевняє, що з БАМу в річку впадає тільки дощова вода. Хоча, коли є переливання чи затоплюютьсяпідвали, то нечистоти можуть просочуватись і в дощову каналізацію. «Але,щоб була напряму врізка з фекальної каналізації в Млинівку, то такого в цьому мікрорайоні немає», – наголошує він.

Проте Богдан Іванишин не надто вірить, що кошти на реалізацію цього проекту знайдуть. Голова правління СТ «За мир» вважає: якщо просто дощову каналізацію відсікти або включити у будинкову каналізацію, то це було б найпростішим і найдешевшим варіантом вирішення проблеми. «Але вони, як завжди, скажуть, що в них очисні споруди не справляються. Або ще щось придумають. Я вже наперед знаю їхні відповіді», – зітхає він.

Процес гниття

Начальник управління експлуатації мереж КП «Водоекотехпром» Іван Палімон каже, що річка нечищена, відколи вона будувалася (а це щонайменше років 40), тому там відбувається гниття. «Треба коштів для прочистки. Але на сьогодні,крім проекту, немає ніяких змін, – пояснює він. – Треба реалізувати той проект, який є. А якщо підмулений колектор, то зрозуміло, що влітку від нього йде сморід».

Разом з тим Палімон не виключає і того, що каналізаційні стоки можуть потрапляти у дощовий колектор та, відповідно, у Млинівку. Але запевняє, що постійні перевірки цього не виявили.

А поки посадовці чекають на захмарні кошти, члени садового товариства у відчаї жартують, що треба зачерпнути тієї води з Млинівки і вилити перед «білим» та іншими адмінбудинками, щоби сморід дошкуляв не тільки їм, але й чиновникам. Можливо, хоч тоді вони звернуть на це увагу.

Наталія КОЗАК