«Після походу у Кабмін Ігоря Насалика, якого жартома називають «господарем Калуша», естафету у цьому окрузі може підхопити його брат. За даними «Української правди», БПП бачить найбільш імовірним кандидатом у нардепи на цьому окрузі брата міністра енергетики Сергія Насалика, який на минулих місцевих виборах був обраний мером міста Рогатин Івано-Франківської області.

…Компанію їм складе кандидат від партії «УКРОП» Віктор Шевченко – рідний брат близького до олігарха Ігоря Коломойського депутата Олександра Шевченка. Обидва брати мають бізнес-активи на гірськолижному курорті «Буковель».

(http://styknews.info, 03 червня 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. Пішов того року [з торбами] воєвода рогатинський та господар калуський Ігорко Степанкович на прозвисько Лихо Екологічне [навпростець] походом міністерським і став кошти вугільно-енергетичні освоювати, потоки фінансові [правильно] направляти та борги свої давні відбивати. І порожнім лишилося його місце доходне у раді верховній, що зиску [мосійчук його знає скільки] йому приносило, і жалко йому стало за місцем тим [святим] і спорожнілим, бо ж зарилися на нього і магістр лицарів свободних віщий Олежик на прозвисько Тягнибакс, і князь-ізгойник Яйценюк, і навіть сестра [Її] Віра вельми підозріло себе поводила.

Згадав же тоді Ігорко Степанкович про брата свого рідного Сергійка, що у городі рогатинському [уже півроку] сидів на престолі княжому, мізер всілякий по кишенях з бюджету городського [тирив], землю рогатинську [вартою] муніципальною охороняв від паскудників різних та медицину безкоштовну, за звичаєм давнім [родинним], упроваджувати старався.

Коли ж побачив се [братство] підступне та хитре воєвода коломойсько-буковельський Александер Великий Будун Доріг, то, обиду стару не забувши, закликав стати [на прю] із Сергійком брата свого старшого та вельми вченого, воєводу стратегічного і професора інформаційного. І пішов тоді [брат на брата] у городі калуському, і не знали вже калушани, чого їм більше хочеться, чи медицини вдвічі [безкоштовнішої] від братів калусько-рогатинських, чи на лижах покататися з братами коломойсько-буковельськими.

І від розкладів таких передвиборних чудувалися всі [князі великі], і віщий Олежик Тягнибакс, і князь-ізгойник Яйценюк, рейтинги свої підібгавши, поп-корном запаслися, щоб за [братською могилою] сею стежити уважно, і навіть сестра [Її] Віра від походу виборчого в городі калуському гордо відказалася, про маму свою та Надіну [всує] згадавши.

Коли ж покидав Сергійко город рогатинський, то ридали люди [за ним] і питали братів, на кого вони їх покидають. І опечалився тоді вельми Ігорко Степанкович, що не має він [третього] брата чи бодай сестри, а дружина [братова] занята вельми, бо мінералкою замість Сергійка торгує. Тоді на дружину [свою] знічев’я поглянув, вельми подібну лицем на Роксоляну, що бовваном посеред ринку у городі рогатинському стоїть, і про нові [родинні] перевибори задумався вельми, аж рука йому права [зачесалася], бо хоч дрібничка бюджет городський – та приємно…