Нещодавня трагедія на Грибовецькому сміттєзвалищі біля Львова змусила захвилюватись усіх. Адже внаслідок пожежі та подальшого обвалу сміття там загинули троє пожежників, а одну людину досі не знайшли. Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що це був підпал, але львів’яни винуватять владу і навіть зареєстрували петицію про відставку мера. Чи не може чогось подібного повторитися і на міському сміттєзвалищі Івано-Франківська?

Щоб відвернути увагу

В Івано-Франківську цікавість до цієї теми підсилила заява міського голови Руслана Марцінківа про можливий підпал нашого сміттєзвалища. “Є інформація, що можуть підпалити сьогодні-завтра наш полігон, – повідомив він 9 червня під час засідання виконавчого комітету. – Зважаючи на те, що ця тема зараз актуальна, ви знаєте, що відбувається у Львові, то ми повинні бути дуже пильні. Ви розумієте, для чого це може бути зроблено. Для того, щоб відволікти увагу. Якщо злочинні групи захочуть, то вони можуть спробувати це зробити”.

Відтак мер дав протокольне доручення звернутися до правоохоронних органів, МНС, СБУ, щоб запобігти таким випадкам. Крім того, попросив посилити безпеку полігону.

У розмові з журналістом “ГК” директор КП “Полігон ТПВ” Юрій Мороз повідомив, що він не має інформації про підпал, але разом з тим полігон  збільшив кількість працівників, які перебувають там цілодобово. До слова, охоронців на сміттєзвалищі немає. Мороз запевняє, що франківське сміттєзвалище не може повторити долю львівського, бо тут намагаються дотримуватись технологій.

“Не можна бути убезпеченим ні від чого. Але ми готові! У нас стоїть пожежний наряд, по периметру розкидані насоси, на горі стоять труби, і коли висока температура, то ми зволожуємо сміття, щоб воно не загоралося, – переконує Мороз. – Убезпеченим може бути тільки той полігон, де є система відведення біогазу. В нас її немає. Але ми над цим працюємо”.

Директор полігону сказав, що 9 червня на сміттєзвалище приїжджали невідомі особи на автівках, однак за шлагбаум не заїжджали, просто подивилися і поїхали назад. Іншого заїзду сюди немає, бо навколо ліс. А от зайти можна і не через головний вхід, тим паче зважаючи на те, що по периметру полігон має майже 2 км: 500 м в довжину і 300 м в ширину. Поки що ні підпалів, ні самозагорання, як минулого року, на сміттєзвалищі немає.

Очільник департаменту природних ресурсів й екології ОДА Ріяфет Гасимов запевнив, що ніяких загроз щодо міського сміттєзвалища немає. Мовляв, полігон, хоч і має проблеми з дозвільними документами та фільтратами, є досить хорошим. Тому львівська трагедія у нас не може повторитися. “Біди в нас ще, слава Богу, нема. І нічого не намічається. Все під контролем”, – стверджує Гасимов і обіцяє протягом одного-двох років вирішити проблеми полігону ТПВ.

Ми також намагалися отримати коментар у самого Андрія Садового. Хотіли дізнатися з перших уст, кого мер Львова підозрює у підпалі Грибовецького сміттєзвалища, чи знайшли вже винних, яка там ситуація загалом та чи є, на його думку, в нашого міського голови підстави побоюватися чогось подібного на міському полігоні ТПВ у Рибному. Але після того, як ми тричі впродовж двох днів зв’язалися з його прес-службою і тричі отримали стандартну відповідь про надзвичайну зайнятість львівського мера, а на третій день нам взагалі перестали відповідати, у нас склалося стійке враження, що він просто уникає коментарів.

Суттєва різниця

Міське сміттєзвалище розташоване у с. Рибне Тисменицького району. Сюди звозять сміття з територій Івано-Франківської міськради, Тисменицького та частково Надвірнянського районів, та все ж таки 70-75% сміття полігон приймає з обласного центру. Сміттєзвалище тут з 1992 року. За цей час сюди звезли понад 1,9 млн. тонн відходів. Щодня воно приймає близько 200 тонн сміття.

КП “Полігон ТПВ” – підприємство невелике, тут працює 27 осіб. А от середня заробітна плата чи не найвища серед комунальних підприємств міста – майже 4500 грн. У планах керівництва довести її до 5 тисяч.

На в’їзді розміщені три відеокамери, записи з яких керівництво може переглядати в режимі-онлайн. Як тільки вантажівка зі сміттям заїжджає на вагу, оператору висвічується вага, яку він ретельно записує в зошит та подає звуковий сигнал – вантажівка може їхати на розвантаження.

До квітня 2015 р. сміття обліковувалося у кубометрах, а зараз – у тоннах. Юрій Мороз каже, що у такій формі набагато вигідніше проводити прийом сміття: “От поїхала машина, вона може важити 20 тонн, а їй запишуть 10 кубів. 20 тонн – це 1200 грн., а 10 кубів – всього 70 грн. Різниця суттєва”.

Директор розповідає, що тут діє чотири тарифи. Найнижчим є тариф для населення міста – 47,98 грн. за тонну. Для бюджетних установ міста – 62,37 грн. за тонну. За його словами, у нас найнижчі тарифи на сміття. На цей рік  заплановано отримати 4 млн. грн. прибутку. Кошти підуть на пальне, зарплату, податки, оренду землі.

Незважаючи на те, що до полігону не підведено електролінії, електрика на підприємстві є. На даху господарської будівлі встановили сім сонячних батарей, які дають можливість підключити вагу, інтернет та користуватися світлом. А про запас є генератор.

КП “Полігон ТПВ” орендує у Рибницької сільради 20,8 га землі, 5,8 з яких займає дорога. Територія під сміттєзвалище складає 15 га (у Львові – 90 га), з них під відходи передбачено 13 га, а 2 га – це господарський двір. “Зараз відходами зайнята площа майже всього полігону. Але все залежить від рівня складування. Максимальна висота – 18 м. У нас не є дуже “висотний” полігон”, – наголошує директор підприємства.

Поки розмовляю з директором, помічаю двох циганів, які спершу наверху риються у смітті, а потім сходять вниз. Пан Юрій пояснює, що вони тут живуть на офіційній основі. До 2014 р. вони теж тут жили, але керівництво про це не знало. Зараз же вони відсортовують вторинну сировину для “Віза-вторми”, з якою КП “Полігон” уклало договір. Серед мотлоху вони іноді знаходять і гроші, і золоті прикрасі, і добротні речі. Інколи на сміттєзвалище приїжджають люди, які, наприклад, викинули разом зі старими газетами документи. “Цигани роботі полігону, чесно кажучи, не дуже заважають. Деколи, якщо треба, то можуть і допомогти”, – запевняє Мороз.

Далеко до конуса

Зараз сміттєзвалище у Рибному заповнене на 75-80%. Тому незабаром тут розпочнуть будувати третю чергу полігону. Перша черга вже рекультивована, друга – це, власне, робоча зона, а третя – ще на стадії проектування. Загалом, під повну рекультивацію полігон має мати вигляд конуса.

Крім того, щоб ще якось продовжити термін дії сміттєзвалища, тут мають побудувати фільтратопровід, лінію сортування, систему відведення біогазу. А в ідеалі – ще й завод з переробки сміття.

Під час гниття побутових відходів виділяється рідина, яка називається фільтрат. Вона досить шкідлива і збирається у фільтратнику, а потім її виводять на міські очисні споруди, щороку розкладаючи наземний фільтратопровід. Але торік розпочалися роботи з прокладання стаціонарного, підземного фільтратопроводу, і вже навіть проклали 1,5 км з 13,5 км, що заплановані.

“Якщо ми зараз ці роботи проведемо, то можемо приблизно до 2025-2027 років використовувати цей полігон. Якраз до того терміну, поки він перебуває в оренді нашого підприємства”, – каже директор.

Також тут хотіли б побудувати завод з переробки ТПВ. Таким чином можна було б виробляти РДФ – тверде паливо – шляхом спалювання відходів в печах при високій температурі. Але такий завод, як зазначає пан Юрій, – дороге задоволення.

А вже у жовтні ц.р. планують поставити сортувальну лінію, щоб відсортовувати тверді фракції для вторсировини: скло, метал, поліетилен, пластик, пет-пляшки.

Крім того, наступного року готуються облаштувати систему відведення біогазу, щоб убезпечити полігон від самозагорянь. “Її можна зробити як на бізнесовій основі, коли є достатня кількість газу, щоб з цього робити бізнес, так і на екологічній основі, щоб убезпечити полігон. В принципі, у нас газу досить, щоб робити на бізнесовій основі”, – стверджує Мороз.

Втрачені шанси

А ось франківчанка Ольга Бачинська в такі амбітні плани КП “Полігон ТПВ” не надто вірить. У 2007 р. вона була менеджером спільного проекту Європейської комісії та Івано-Франківської міськради “Запровадження системи роздільного збирання, сортування і переробки твердих побутових відходів в м. Івано-Франківську”.

“За час дії проекту були створені мобільні групи з числа мешканців щодо виявлення стихійних звалищ ТПВ, люди почали потроху сортувати відходи. Зокрема, був запроваджений збір ПЕТ-пляшок, накопичення яких  здійснювалось у металевих сітках в окремих районах та забиралося підприємцями на переробку”, – розповідає вона.

За підрахунками спеціалістів, щільність контейнерів для накопичення ТПВ за рахунок сортування ПЕТ-пляшки була зменшена майже на 30%, тобто на  полігон у Рибне надходило менше відходів.

Бачинська розповідає, що вона тоді особисто приводила англійських інвесторів у наше місто, які хотіли побудувати завод з переробки сміття. Все, що було їм потрібне – це земельна ділянка, на якій вони б його збудували. Але тодішня влада не дала на це згоди. Причину вона бачить в тому, що “наша влада, як завжди, вимагає відкатів, а іноземці з відкатами не працюють, вони не знають, що таке відстібнути 10% чи 20%”.

Пані Ольга каже, що коли представники Єврокомісії розповідали про бажання побудувати завод, то був присутній і тодішній мер Віктор Анушкевичус. Він навіть був погодився на це, але, зрештою, так нічого й не вийшло.

Крім того, за її словами, була розроблена проектна і технічна документація на встановлення переробки сміття прямо на сміттєзвалищі. Планували спалювати сміття і на ТОСі, і на цементно-шиферному заводі. Але жоден з цих варіантів на сьогодні не реалізований.

“Це був дуже привабливий ринок. Поки є люди, доти є сміття. Кожен хотів собі цей ринок перехопити, тому врешті-решт полігон так і залишився без переробки”, – вважає екс-менеджер спільного проекту.

Наталя КОЗАК