Проблема тимчасової чи постійної втрати працездатності завжди є актуальною. Інвалідність є також одним із показників стану здоров’я населення. Якщо говорити про Івано-Франківськ, то впродовж останніх п’яти років показники первинного виходу на інвалідність в працездатному віці не зростають і навіть є нижчими, ніж в області та загалом в Україні.
Головний лікар міської поліклініки №3, міський позаштатний спеціаліст з експертизи тимчасової і стійкої непрацездатності Наталія Ветоха зазначає, що при аналізі показників первинної інвалідності велике значення має працездатний вік, адже держава повинна соціально захищати інвалідів.
Спеціалісти відзначають певні категорії первинного виходу людей на інвалідність. Так, призначення групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання перебуває впродовж останніх років має однакові показники. У 2013 році він склав 0,8% від загальної кількості, попри те що показник по Україні був 2,7%.
Другий показник – призначення інвалідності внаслідок загального захворювання. У 2013 році він був на рівні 80%, у 2012 – 82%.
«Нас дуже турбує така категорія, як інваліди дитинства. У 2013 році по Івано-Франківську було 120 таких інвалідів, тобто 17,2% людей, які вперше отримали групу інвалідності. Такий показник по області – 13,8%, а по Україні – 9,3%», – наголошує Наталія Ветоха.
За її словами, у 2013 році зменшилася кількість інвалідів із числа військовослужбовців. Хоча через нинішні події у державі такий показник незабаром може зрости.
Також дуже важливим є показник важкості інвалідності. Це коли перша і друга групи переважають над третьою. Кожного року проводиться порівняльний аналіз для визначення співвідношення таких груп, і можна сказати, що протягом останніх двох років у Івано-Франківську інвалідів третьої групи було більше, ніж інвалідів першої і другої груп.
«Люди шукають соціального захисту у держави. Зростає кількість хворих на серцево-судинні захворювання, онкологію, збільшується кількість травм. Якщо людина ще й не може знайти роботу і потребує захисту в держави, інколи третя група визначається як соціальний захист такої людини», – каже Наталія Ветоха.
Вона розповідає, що на першому місці серед усіх випадків призначення групи інвалідності – захворювання серцево-судинної системи. Великий відсоток населення потерпає від гіпертонічної хвороби, а її наслідками є інсульти, інфаркти. Це якраз ті хвороби, через які пацієнти часто отримують першу групу. Хоча протягом останніх трьох років первинний вихід на інвалідність через захворювання серцево-судинної системи в працездатному віці зменшився на 1,2%. Лікар пояснює це тим, що у суспільстві велику увагу приділяють профілактиці захворювання, проведенню днів здоров’я. Людям пояснюють, наскільки важливо регулярно вимірювати тиск, правильно харчуватися і бути фізично активними, і це дає свої результати.
На другому місці серед причин призначення інвалідності – онкологічні хвороби, і ці показники, на жаль, ростуть з кожним роком. Збільшується кількість інвалідів працездатного віку, до 39 років.
Третє місце у цьому рейтингу займають захворювання кістково-м’язової системи, переважно деформуючі артози, остеохондрози. На четвертому місці – травми та отруєння, і з року в рік п’яте місце завжди належить захворюванням, які зумовлюють розлади психіки та поведінки.
Для людей з групою інвалідності особливо важливою є реабілітація, адже інвалідність – не вирок. Коли людина проходить МСЕК і їй визначають групу інвалідності, лікарі заповнюють індивідуальну програму реабілітації, яка є медичною або трудовою. Реабілітація буває повною і неповною. При неповній реабілітації пацієнта після проведення відповідного лікування можуть перевести, скажімо, з другої групи на третю. А при повній, особливо це стосується випадків, коли у пацієнта були різного роду травми чи переломи, людина може повністю вилікуватися і стає працездатною.
Кожна ситуація є індивідуальною, і, за словами Наталії Ветохи, дуже важливо зрозуміти як фізичний, так і соціальний стан кожного пацієнта. Бо для медиків на першому місці завжди залишається допомога людині.
Любов Загоровська