Юридичний інститут Прикарпатського національного університету має підстави пишатися не лише високим рівнем навчальної та матеріально-технічної бази, а й потужним професорсько-викладацьким складом. Нещодавно вуз сколихнуло сенсаційне повідомлення – школа прикарпатського права має давнє коріння, яке сягає 18-го століття.

В Юридичному інституті сформувалися три галузевих наукових школи: школа цивілістики, кримінального права під головуванням професора П. Фріса, і кафедри екологічного права, очолюваної професором Н. Кобецькою. Це найбільш видимі у межах України досягнення наукових шкіл інституту, розповідає доктор юридичних наук, професор Валентина Васильєва. Науковий та викладацький потенціал є добрим прикладом і стимулом для роботи молодих аспірантів та студентів над їх науковими дослідженнями. Вони працюють на перспективу – над науковими темами, захистом дисертацій, вдосконаленням чинного законодавства та законопроектами.

Важливий фактор

Виклики глобалізації і конкуренція заставляють вуз рухатися вперед. Якщо це навчальний процес, то він має бути сучасним, інноваційним, із застосуванням техніки, інформаційного простору, технологій і методик викладання. Аби забезпечити якісне навчання, має бути кілька складових, переконана Валентина Васильєва. В першу чергу чи ні, а матеріальна база та умови навчання – важливий фактор. У вузі просторі, комфортні, забезпечені сучасним технічним устаткуванням класи, мультимедійні аудиторії з проекторами, праці викладачів наявні у вільному доступі вузівської електронної бібліотеки. Відповідна база створює зручність у роботі: дає можливість викладачам подавати сучасний матеріал, залучаючи різноманітні графіки, таблиці, опитувальні тести, а вільне користування інтернет-мережею одразу забезпечує доступ до законодавства.  

Друга складова – це обов’язковість наукової діяльності; вона рівнозначна до навчального процесу. Адже класичний навчальний заклад, який дійсно називає себе університетом, повинен бути потужним науковим осередком. Студентів денної форми навчання тут налічують шість сотень, третина з них залучена до наукової роботи.

Об’єктивне оцінювання – також важлива складова якісного навчання. У вузі 100-бальна система оцінювання. Її нараховують не за коефіцієнтом, вона накопичувальна. Упродовж навчання студент може прогнозувати свою оцінку. І завжди може звернутися за додатковим індивідуальним завданням, або ж керівник наукового гуртка стимулює студентів балами за те, що вони готують виступи. Такі підходи максимально зменшують викладацький суб’єктивізм, і скарг стосовно оцінювання не виникає взагалі.

Рівноправна співпраця Юридичного інституту із західними партнерами додає рейтинговості вузу. На сьогодні укладено дванадцять договорів із юридичними факультетами різних країн: Польщі, Грузії, Білорусії, Росії, США та Словаччини.

На старті

Вступна кампанія цього року буде особливою. По-перше, спостерігається відтік абітурієнтів зі сходу країни, по-друге, пропозиції навчання за кордоном для місцевих випускників кожного року стають більш привабливими. У перспективі безвізовий режим, вільні поїздки Європою та відповідне працевлаштування приваблюють абітурієнтів. Більшість вважає, що варто одразу отримати європейський диплом, який діятиме в інших країнах. Тим часом іноземні вузи активно проводять інформаційну кампанію на ринку Західної України, демпінгуючи ціни на навчання. По-третє, на сайті Міністерства освіти з’явилась інформація про те, що держава започатковує новий підхід до формування державного замовлення. Спеціальна група у складі провідних фахівців з тої чи іншої спеціальності працюватиме над формуванням критеріїв для розподілу державного замовлення, між тим квоти для того ж таки розподілу Міністерство фінансів уже довело. Юридичний інститут та Прикарпатський університет загалом лише виграють від такого підходу, переконана Валентина Васильєва, адже щорічна аналітика після завершення вступної кампанії свідчить про достатньо високий попит на навчальні послуги та рейтинг Юрінституту. Суттєвою зміною вступної кампанії є зміщення на десять днів термінів подачі реєстрації на вступ до вузу. В такому випадку черг не оминути, в інституті обіцяють кількість працівників, які прийматимуть заяви, збільшити в рази та нагадують про електронну реєстрацію. Порядок зарахування та необхідні для здачі сертифікати залишаються незмінними.

Цивільна Галичина

В історію цивільного права на Галичині ґрунтовно не заглядали, і вона усіх здивувала, визнає Валентина Васильєва. Професор показує унікальний «Цивільний кодекс Східної Галичини 1797 року». Книга видана оригінальною німецькою мовою та перекладена фахівцями «Одеської юридичної академії» російською. Її упорядники – О. Кутаталадзе та В. Зубаря. Донині вважалось, що першими цивільними кодифікованими укладами права були німецький та французький, зокрема кодекс Наполеона 1804 року. Саме вони включали в себе основні підвалини римського приватного права, адже людство в унікальних правових формах нічого нового, аніж римляни, не придумало, каже Валентина Васильєва. Тим часом віденські фахівці права доводять, що перший цивільний уклад був упорядкований ще у 1797 році. Існують історичні твердження про те, що імператор Наполеон переглядав цей кодекс до того, коли він вийшов друком. Отримати в розпорядження «Цивільний кодекс Східної Галичини» дуже важливо, адже цивільне право юристів – основа з основ. Утім, директор Юрінтитуту визнає, друк такого видання на сході України – докір західним цивілістичним школам – не тільки Івано-Франківська, але й Львова та Ужгорода.

Причин упорядкування «Цивільного кодексу Східної Галичини 1979 року» кілька, стверджує керуючий партнер юридичної компанії «Моріс груп» Андрій Романчук. Частина спеціалістів вважає, що суспільні відносини чималої частини Європи дійшли до того рівня, що потребували фахового правового врегулювання. Інші твердять, що навпаки, мовляв, тоді існував правовий нігілізм. Факт залишається фактом – перший у світі цивільний кодекс був прийнятий саме на землях Галичини, тобто сучасної Західної України.

Нині юридична компанія «Моріс груп» спільно з Юридичним інститутом Прикарпатського університету прагне не лише надати широкого розголосу першому цивільному укладу, який прийняли на нашій землі. Місцеві молоді науковці візьмуться за вивчення давніх кодифікованих актів, виконають низку магістерських дисертацій та працюватимуть над порівнянням сучасного цивільного і сімейного кодексу, кодексу Наполеона і кодексу Галичини. У планах ввести у навчальну вузівську програму спецкурс, де частина викладу цивільного права буде приділятися власне вивченню «Цивільного кодексу Східної Галичини 1797 року». Студентський потенціал, викладацький колектив та юристи-практики об’єднають свої зусилля, щоб максимально популяризувати важливий історичний документ.

Також заплановано ведення активного діалогу із Віденським університетом про те, аби частину лекцій новаційного курсу читали саме їхні викладачі. Витрати на цю програму братиме на себе юридична компанія. Амбітний старт міжнародної співпраці – жовтень навчального року, запевняє Андрій Романчук.

Йдеться не лише про міжнародні проекти, співпраця між Юридичним інститутом та «Моріс груп» тривала, адже найкращі студенти отримують від компанії стипендію, та найголовнішою є допомога в реалізації європейських чи американських грантових програм. Активно триває співпраця із вироблення та підготовки пропозицій щодо вдосконалення законів. У вузі діє студентсько-викладацька ініціативна група, яка з правознавцями опрацьовує зміни до законодавства, вивчає та відшліфовує чинні деталі у нормативно-правових актах України. Для студентів важливо переймати досвід юристів, які працюють за спеціальністю. Починаючи з третього курсу, кожен студент визначається, в яку сферу юриспруденції піде: адвокатура, судові інстанції чи правоохоронні органи. Спілкування між практикуючими та майбутніми правознавцями відбувається у двох аспектах: це розповідь про переваги тої чи іншої спеціалізації та практика. Така співпраця може дати багато позитиву для обох сторін. 

Крига скресла 

У 1993 році, в час відкриття вузу, звучало багато скепсису, мовляв, скільки можна випускати юристів. Попри понад 20-літню наукову діяльність це досі молодий інститут, який має амбітні плани не лише стояти в одній шерензі поруч зі знаними львівською, одеською, київською чи харківською правовими школами, а й вибороти місце попереду. 

Україні завжди потрібні спеціалісти, а не випускники з дипломом – це різні речі, переконана професор Валентина Васильєва. Свого часу бурхливий розвиток навчальних закладів, які пропонували і давали диплом кваліфікації юриста, був викликаний комерціалізацією. Адже щоб давати знання відповідно до державних стандартів, до прикладу, інженера чи медика, потрібно інвестувати у лабораторії, спеціальне навчальне обладнання. Значно простіше винайняти приміщення, запросити стороннього викладача і очікувати, що студенти підуть навалом. Упродовж останніх років активно почали заявляти про себе непрофільні вузи, ще кілька років тому навчання юристів та економістів вийшло на рівень заробітчанських проектів. Директор Юридичного інституту переконана в тому, що має бути класична підготовка у класичних університетах або спеціалізованих академіях не тільки юристів, а й інших фахівців, і цей шлях повинен бути еволюційним. Врешті, багато «заробітчанських» навчальних закладів нині припинили існування…

Ірина ТИМЧИШИН