Ця мальовнича місцина в горах, яка має магнетичну ауру і самобутній гуцульський колорит, де-факто вже віддавна є історико-культурним заповідником. Криворівня особлива у всьому: у красі карпатського ландшафту, у відкритості та духовному багатстві тутешніх людей і обов’язково – у численних пам’ятках історії та культури, пов’язаних з іменами Івана Франка, Гната Хоткевича, Михайла Грушевського, Параски Плитки-Горицвіт, Сергія Параджанова та ін. Якщо інші карпатські села мають по кілька «пацьорків» таких пам’яток чи місцин, то в Криворівні їх назбирується на цілу зґарду, тому ініціатива надати селу статусу заповідника і музею під відкритим небом цілком зрозуміла і, як ніколи, на часі.

 

Звернення Верховинської районної ради та рішення виконкому Криворівнянської сільської ради про оголошення села Криворівня історико-культурною заповідною територією «Криворівня – село-музей під відкритим небом» місцеві діячі надіслали у столицю, а звідти депутати Верховної Ради відгукнулися черговою ініціативою – «поїхати в народ», обговорити це питання і проголосувати за нього на місці. Тим більше, що збіглося ще кілька круглих дат, які варто і треба пошанувати: 100 років від дня смерті Франка та 160 – від дня народження, а також 150 років від дня народження Грушевського. А обидва діячі тривалий час жили й творили в Криворівні, і тепер тут розміщений Літературно-меморіальний музей І. Франка та Музей-садиба М. Грушевського. Тож 24 червня в Будинку культури села Криворівня відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

У Криворівню прибули члени комітету – Микола Княжицький, Ірина Подоляк, Марія Матіос та Сергій Тарута. Деякі з них прилетіли в Гуцулію з паном Тарутою на гвинтокрилі, біля якого, поки тривало засідання, не переставали роїтися та фотографувалися натовпи місцевих дітлахів.

«Верховні» гості спершу завітали у музей Івана Франка, перед яким їх урочисто зустріли гуцульською музикою та калачами. Після знайомства з експозиціями музею делегація попрямувала в Будинок культури. Там уже зібралися представники органів місцевого самоврядування, місцеві активісти, митці, краєзнавці та просто небайдужі мешканці.

Виконанням гімну України, а відтак благословенням отця Івана Рибарука на добру роботу розпочалося обговорення проблемних питань щодо збереження культурної спадщини в регіоні. Але спершу від імені керуючого Коломийською єпархією, преосвященного єпископа коломийського і косівського Юліана отець Іван нагородив грамотою Мирославу Корнелюк, заступника начальника управління культури області, яка до того довгий час очолювала Верховинський районний відділ культури і мистецтв та багато зробила для розвитку громади.

Відтак присутні розглянули питання створення на території села Криворівня історико-культурного заповідника, а також покращення туристичної привабливості регіону, в тому числі його інфраструктури.

Йшлося насамперед про багатюще культурне та духовне надбання Криворівні, яке при мудрому використанні може сприяти розкручуванню бренду села на всеукраїнському, а то й світовому рівні, що й привабить сюди потоки туристів. Відповідно, якісний розвиток туризму передбачає розбудову інфраструктури, від якої виграє не тільки Криворівня, а й увесь регіон. Сприяти такому розкручуванню, а також фінансуванню з державного бюджету може статус історико-меморіальної заповідної території Криворівні, де-юре створення музею під відкритим небом.

Але у такій ідеї майбутнього Криворівні криється певна небезпека. Адже якщо при найсприятливішому розвитку подій туристи підуть косяками в ці краї, то цілісний неповторний світ Гуцульщини, відкритий гостям навстіж, може значною мірою бути порушений, а подекуди й знищений. Проте, як зазначив голова комітету Микола Княжицький, який, окрім усього, є ще й знаним журналістом та діячем, головою редакційної ради телеканалу «ТВі» та ін., «гуцульський дух і талант настільки сильні, що вони точно збережуть свою неповторну цінність, а якщо знайдуться ще й інвестиційні кошти, то це навпаки допоможе ще більше примножити і розвинути гуцульську культуру». Але для цього кожен повинен докласти зусиль.

Якщо історико-культурний заповідник буде створений, це стане тільки початком довгого шляху і великої праці оббивання порогів верховних комітетів та «вибивання» фінансування, як про це в Криворівні дослівно висловилася перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Ірина Подоляк, яка тривалий час успішно опікувалася культурою у Львові. Адже без допомоги держави важко буде дати раду в справі криворівнянського заповідника, навіть якщо будуть докладатися зусилля на районному і обласному рівнях.

«Шановна громадо, вібачєйте, шо з моєї легкої руки ми завдали вам сьогодні клопоту», – розпочала свій виступ у Криворівні відома письменниця Марія Матіос, яку тут знають і люблять і яку вітали найгучнішими оплесками. Напередодні ввечері вона повернулася з Канади, скоротивши своє перебування там через поїздку в Криворівню. Саме пані Марія була ініціатором виїзного засідання Верховної Ради туди, де ще «Франка пам’ятають і де ще по-справжньому багато роблять для нього та інших». Криворівня – це «виняткове село і за природними ресурсами, за і людськими, але воно має всі підстави бути унікальним і на культурній карті України».

Марію Матіос у Криворівні добре знають не тільки з її відомих гуцульських творів, а й особисто. Письменниця зізналася, що  тут навіть віднайшлися її родичі, яких вона не бачила понад 20 років. Також пані Марія пригадала, як чотири роки тому, в часи президентства Януковича, у цьому ж залі Будинку культури в Криворівні відбувався сотий показ вистави «Солодка Даруся» Івано-Франківського муздрамтеатру і було досить неспокійно, адже тоді саме тривала передвиборча кампанія…

Приємно дивував криворівнянців та гостей засідання вишиванкою та добірною українською мовою і депутат Сергій Тарута, який свого часу як меценат підтримав багато починань на міжнародному рівні, як-от виставки скульптур Пінзеля в Луврі і сучасного мистецтва в Берліні та ін. Сергій Тарута, народжений в далекому Маріуполі, зізнався, що в дитинстві  зачитувався творами Франка, а тому відвідини музею Івана Франка в Криворівні є для нього особистою подією. «Дійсно, Криворівня – це бренд, але поки що, на жаль, бренд не всеукраїнського масштабу. І наше завдання – зробити так, щоб цей бренд був впізнаваний у всіх регіонах України», – зазначив депутат.

У перспективі розвитку села й регіону – організація пленерів художників, скульпторів, створення FM-радіостанції, дослідження мінеральних вод краю та багато інших цікавих ініціатив. Та найголовніша цінність регіону в тому, що він «саморідний» – так по-гуцульськи називають те, що склалося саме по собі, чого ніхто за якоюсь спеціальною програмою не робив. І таким «саморідним» гуцульським музеєм називає Криворівню Іван Зеленчук, старший науковий співробітник відділення Гуцульщини Науково-дослідного інституту українознавства. Цей чоловік є ходячою енциклопедією Гуцульщини та Криворівні, і саме він «запечатав» засідання цікавими історико-культурними фактами про село та Верховинщину, головною цінністю яких є самі гуцули. «Якщо шукати справжнього гуцула, то треба йти у Верховину. А якщо в крайньому вам не повезе, то йдіт на Чорногору», – жартує Іван Зеленчук.

За оголошення території села Криворівня історико-меморіальною заповідною зоною та за передбачення видатків на неї при формуванні Державного бюджету України на 2017 рік депутати проголосували одностайно. Далі справа за Кабінетом міністрів і довга копітка праця залучення інвестицій, складення програми, розкручування бренду. Але найголовніше – статус заповідник де-юре (адже Криворівня в народній свідомості віддавна вже його має) дасть поштовх новому життю, розвитку та збагаченню краю.

 

Наталя ТКАЧИК