На минулому тижні в Івано-Франківській обласній раді говорили про сільське господарство. А щоб краще пізнати тему, депутати влаштували виїзне засідання на Коломийщині, ініціаторами та господарями якого стали депутати Петро та Орися Книшуки.

Їхня сім’я вже 25 років займається сільським господарством на території 14 сільських рад Коломийського та Снятинського районів. У 1991 році, зареєструвавши на Коломийщині ТзОВ «Прут-Генетик», Книшуки почали обробляти землю. Пізніше зайнялися розведенням племінної худоби і створили фермерське господарство «Прометей». Згодом вирішили створити ще одну господарку, але вже на Снятинщині. Так з’явилося фермерське господарство «КВС» (Книшук Василь і Світлана), що назване іменами дітей.

«Обробляємо майже 6 тис. гектарів землі, – розповідає Петро Книшук. – В першу чергу, вирощуємо зернові культури, технічні культури, професійно займаємося вирощуванням овочів. Маємо всі овочі, які необхідні для борщового набору. Також розводимо корів, овець, кіз та свиней. А в останні роки почали переробляти яловичину та свинину. Маємо ковбасний цех, де виробляємо понад 35 видів продукції. Створили 15 магазинів, де продаємо нашу продукцію – овочі, крупи, м’ясну продукцію та мед».

Як розповів голова обласної ради Олександр Сич, така форма діяльності застосовується не вперше. П’ять років тому депутати вже робили виїзне засідання, щоб сконцентрувати увагу на сільському господарстві. «Сільське господарство займає важливе місце у нашій економіці, і правильно каже ґазда Петро Книшук, що якщо ми ставимо пріоритетом нашої області туризм, то маємо забезпечити його якісною продукцією. Бо люди хочуть не тільки гори подивитися, а й якісно поїсти», – наголосив Сич.

На жовтень, за його словами, планується ще одна виїзна сесія, де поговорять про ще одне важливе питання для Прикарпаття – використання лісових ресурсів.

На виїзну сесію облради винесли чотири питання. Перші два – про стан і перспективи сільськогосподарського виробництва та про хід виконання регіональної цільової програми заходів та робіт у галузі розвитку земельних відносин в області до 2020 року – розглядали майже три години.

Директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Марія Савка доповіла про розвиток рослинництва, тваринництва, сімейні ферми, кооперації та інвестиції. «Інвестиції мають значну позитивну динаміку», – переконувала вона.

А в.о. начальника головного управління Держгеокадастру в області Руслан Копча звітував щодо розвитку земельних відносин. Однією з проблем є інвентаризація, і якщо із землею населених пунктів ще півбіди (інвентаризовано 56,1%), то із землею несільськогосподарського призначення значно гірше (інвентаризовано тільки 17%).

«Штучно створена атмосфера хаосу, в якій розкрадають, – заявив голова облради. – Сьогодні про продаж землі говорить той, хто хоче вкрасти. Бо як продавати те, що невідомо кому належить? Таке враження, що ведеться цілеспрямована політика. Але ми тут рішення не приймаємо, можемо тільки апелювати…».

А голова комісії облради з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Приймак говорив про холдинги: «Спершу це звичайне підприємство, потім – стотисячне, потім – півмільйонне, через рік – зірка героя на грудях, а ще через рік Інтерпол шукає. Ось такі процеси відбуваються з агрохолдингом, і рано чи пізно це всіх чекає». Щоправда, він сказав, що є й інші приклади, позитивні. Та аби щось побудувати, треба працювати, і на це йде здоров’я власника, його сім’ї та колективу…

Приймак акцентував увагу на Городенківському цукровому заводі, який розташований на 135 га землі. «Моя точка зору непопулярна, – сказав він. – Шукати інвестора – нонсенс. Міська рада мала би за три роки власника, який не сплачує податок, притягнути до відповідальності, через суд стати власником підприємства і не шукати інвестора».

Депутат Остап Дзеса теж нарікав на великі холдинги через те, що вони не займаються вирощуванням великої рогатої худоби. «Ми – обласна рада, і ми маємо право якимось чином вимагати через РДА і райради, щоб вони займалися цим, – наголосив Дзеса. – Давайте подумаємо, може, в рішенні пропишемо «рекомендувати» чи «зобов’язати». Бо минуло п’ять років, а поголів’я тільки зменшилося».

А депутат Орися Книшук нагадала, що за рахунок «сільськогосподарського податку» всі сільські ради, які мають аграрних підприємців на території, у минулому році виконали і перевиконали бюджети. У 2016 році цей податок  підвищений у два рази, тому теж бюджети будуть виконані. Мовляв, це добре, тому що гроші працюють в селі.

«А щодо землі, то все влаштовують так, що землю може купити будь-хто, тільки не той, хто на ній працює, – акцентувала вона. – Навіть зараз підводять до того, що землю повинна купувати та людина, яка має аграрну освіту. У нас багато хто працює навіть на найвищих посадах в державі, які не мають юридичної освіти, то чому людина, яка хоче сапати, повинна мати аграрну освіту?»

На завершення виїзної сесії депутати облради перерозподілили бюджет, додавши 500 тис. грн. на «стабілізацію ситуації у тваринництві».

Тетяна СОБОЛИК