«В соцмережах жартують з допису мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа на сторінці у «Фейсбук», в якому він повідомив, що у парк Шевченка прибігли дві білки.

«Добрий знак в парку ім. Т.Шевченка. Мешкало чотири білки рижі, куплені раніше, а недавно прибігли дві чорні. На жаль, не встиг сфотографувати. Продовжуємо відбудовувати місто, роботи щодо благоустрою парків і скверів тривають», – написав Марцінків.

У соцмережах над повідомленням міського голови, м’яко кажучи, сміються.

«Всьо… До мера прибігли білки. Ноу комент», – прокоментував у «Фейсбуці» Мирон Дмитрик…

“Зробимо Івано-Франківськ комфортним містом для білок! І для черепашок… І слоника! Слоника!” – насміхається Володимир Глєб».

(http://firtka.if.ua, 23 червня 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. Ходив того року [славним] городом галицьким від опришівського його краю до угорницького навпростець [через Хриплин] та милувався вельми комфортними парками міськими, скверами меморіальними та іншими удобреними та благоустроєними полями [електоральними] лицар свободний Руслан-Марципан та різні добрі знаки згори на свою голову шукав, і провидіння тягнибаксові визирав у [насичених] владою очах воєводи Алекса на прозвисько Агент на Три Букви, і підказки пупсові вичитував у [кайданових] рухах заступника свого Олекси на прозвисько Підгрушний.

Бачив же він, що над озером недозабудованим [чотири] чаєчки білі в’ються та квилять тужно, та коли ж придивився уважніше, то побачив за ними ще [двох] чорних, яких ніколи раніше не було, що крилами вельми радо [бяг-бяг] робили та вдячно крякали йому при цьому. Коли ж тільки зібрався зафіксувати се видиво дивне і знак вельми [добрий] лицар свободний Руслан-Марципан, мегафон та кувалду убік відкладаючи, то жорсткий [Трухан] вибив камеру йому з рук і на землю [свою богом дану] його завалив.

Та підвівся Руслан-Марципан на ноги [свої богом дані] і просто перед собою уздрів чи то двох орлів чорно-буро-малинових, чи то одного [орла], але двоголового, аки на штандартах орди газової, Кацапстану окаянного. І утямив він, що знак сей недобрий, і наказав порозвішувати скрізь у городі галицькому опудала [гучномовні], щоби птиць недобрих від центру, околиць, парків, скверів та інших полів [електоральних] геть відганяти, і владу [свободну] з головою міським на чолі при нагоді піарити.

І лише намірився Руслан-Марципан задокументувати сей факт, аж [Бодун] страшний погнав його улицями до парку [єдиного] в городі галицькому, і бачив він там білки чотири, а потім ще дві, але чорні, і одна [білочка] говорила йому голосом чи то орлиці, чи то святої Ірини Філологині [з города львового]: «Правильно, Русланчику, говорити «вивірка», а «бєлка» – то так кацапи говорять, пора тобі [Укрланчиком] ставати».

Від переляку великого очі [свої богом дані] заплющив Руслан-Марципан, а коли йому знову розвиднілося, то побачив уже двох крокодилів [зелених], аки чортики, і слоників трьох рожевих, що [Землю] тримають, і черепаху – і всі хвалили його та й хвалили…