Геннадій Чудак,

партія «УДАР Віталія Кличка»,

голова первинного осередку «Майзлі-Коновальця»

 

 

Прийняття Податкового кодексу в Україні викликало багато суперечностей. Сам кодекс бізнес-середовищем був сприйнятий як такий, що не відповідає інтересам бізнесу та країни в цілому. Український бізнес потроху навчився жити з “подарунком” від попередньої влади під назвою Податковий кодекс. Велика кількість податків та зборів, громіздка система їх адміністрування давали можливість здійснювати тиск на підприємців, водночас певні «свої» фірми мали змогу «відмивати» кошти в значних масштабах, виводячи їх за кордон, як правило, в офшорні зони, чи переводячи в готівку. 

Виходячи з того, що така система несе загрозу економіці держави в цілому, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розробило концепцію податкових реформ. Залишили вісім податків, решту пропонують скасувати як неефективні.

В рамках підготовки реформи податкового законодавства міністерство запропонувало уряду концепцію податкових реформ. Згідно із запропонованою концепцією, в Україні слід залишити як базові вісім податків: на прибуток, на додану вартість, акцизний податок, ресурсний податок, податок на доходи фізичних осіб, податок на майно, фіксований сільськогосподарський податок і єдиний податок, який платять підприємці за спрощеною системою оподаткування.

Всі інші податки, включаючи туристичний збір, екологічний податок, плату за користування землею і водою, спеціальні надбавки і збори, державні мита, пропонують скасувати як неефективні.

Крім того, Мінекономрозвитку пропонує реформувати податок на додану вартість, а саме: ввести диференційовану ставку 7% і 17% замість наявної зараз єдиної ставки 20%. Ставку ПДВ 7% пропонують застосовувати до суб’єктів підприємництва, зайнятих у сфері виробництва, видобутку корисних копалин і в оптовій торгівлі. Ставку 17% застосують для підприємств роздрібної торгівлі.

Реформування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування запропонували у вигляді зниження до 18% з середньої позначки 36,77%. Також Мінекономрозвитку пропонує організувати єдиний Фонд соціального захисту замість кількох фондів, що існують сьогодні.

Концепцію податкової реформи також розробляє Міністерство фінансів України. Для цього в Мінфіні в квітні цього року створили декілька робочих груп, які мають внести свої пропозиції щодо нової редакції Податкового кодексу.

Як відомо, партія «УДАР Віталія Кличка» завжди виступала за зменшення кількості податків та за зниження самих ставок. Тому вона вітає урядові ініціативи, буде всіляко сприяти та підтримувати їх запровадження на законодавчому рівні.

Зменшення податкового тягаря призведе до позитивних змін в економіці через зростання кількості підприємців. Відбудеться залучення до економіки додаткових коштів (інвестицій) і покращення ситуації на ринку праці, що сьогодні особливо важливо.

На практиці скорочення кількості податків та розміру їх ставок має з часом призвести до зменшення тіньового сектору економіки.

Крім того, у довгостроковій та середньостроковій перспективі після проведення задекларованої податкової реформи відбудеться зниження корупційної складової: чим менше податків, тим менше адміністрування і, відповідно, менше чиновників.

Однак партія “УДАР” закликає уряд до оцінки ризиків, а саме: зважати на те, що бюджет може недорахуватися коштів. Такий ризик є досить небезпечним зараз, коли економіка перебуває в нестійкому стані. Податки відіграють в країні дуже важливу роль, це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі, їх мобілізація й використання зачіпають інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп. Від того, скільки назбирає держава податків, залежатиме і те, скільки коштів буде виділено на науку, освіту, охорону здоров’я, культуру. Тому перед запровадженням податкової реформи варто прорахувати усі можливі негативні наслідки для усіх верств населення, для усіх соціальних груп.

 

На мою думку, запровадження податкової реформи мало би збігтися в часі з проведенням реформи децентралізації шляхом надання більше влади та повноважень, а також коштів регіонам, що в цілому призведе до кумулятивного ефекту.