29 липня у Меморіальному сквері похоронили загиблого бійця добровольчого батальйону «Айдар» Василя Білика. Хлопцю був лише 21 рік.

Провести в останню путь юнака прийшли біля півтисячі земляків з Городенківщини, бойові побратими з батальйону та з Самооборони Майдану.

Василь був добрим товаришем та мужнім воїном. Його бойовий побратим розповів: «Всі знали Василя під псевдо Гуцул. Він був дружнім, веселим, сміливим, навіть безстрашним. Довгий час в батальйоні не було зброї, але коли прийшли кулемети, Василь сказав – я буду кулеметником. Взяв собі помічника, навчив його і сам навчився. Потім він відправився на передову. Там прикривав артилерію. Він завжди був на передовій, коли була заміна все одно залишався. Я до нього приїхав кажу: була заміна – ти чого не поїхав? А він мені – а хто артилерію і піхоту прикриє? За ті дні, що Василь був на передовій він став корегувальником і керував артилерією, давав їй розрахунок».

Бойовий побратим Василя від імені всього батальйону висловив співчуття рідним бійця. В кінці своєї розповіді чоловік заплакав, витер сльозу і попросив пробачення за те, що не вберіг Василя.