Що для міста важливіше: побут чи духовність, діти чи історична спадщина? Добра й необхідна ініціатива громадської організації “Мами Прикарпаття” щодо облаштування безкоштовного дитячого майданчика в центрі Івано-Франківська порушила одвічний конфлікт інтересів і наробила чимало галасу. Активні мами вирішили облаштувати цей майданчик не будь-де, а у сквері Міцкевича – ідеально спланованому історичному просторі. Поки діти продовжують бавитись камінцями на клумбах скверу, дорослі намагаються вирішити конфлікт.

 

В Івано-Франківську вже кілька років поспіль у дискусіях про бренд міста і перспективу залучення нових туристів звучить версія “Комфортне місто для життя родин із дітьми”. Туристів, яких би приваблювала комфортність Франківська, ще немає, але вже є очевидним, що навіть городянам у центрі міста немає куди подітися з власними дітьми. Гуляти є де, пити сік та їсти тортики – на кожному кроці, а от з майданчиками, де би діти могли бавитись під наглядом батьків, – катастрофа. Платні веломобілі та надувні батути стають переважно варіантом вихідного дня, а до парку Шевченка ходити щодня можуть лише ті, хто живе неподалік.

 

Вперше про потребу дитячого майданчика в центрі міста активні мами публічно заговорили у вересні минулого року. Надіслали звернення на ім’я міського голови з проханням зробити майданчик, до прикладу, в сквері Міцкевича чи у сквері біля медуніверситету, а отримали    неочікувану для себе відповідь від головного архітектора. Володимир Гайдар пояснив, що ці сквери – це частина цілісного історично сформованого архітектурного середовища у середмісті, яке є туристичним і культурним центром міста: “Організувавши місця активного відпочинку для дітей у цих скверах, можна перевантажити і певною мірою зруйнувати це середовище”.

 

Незважаючи на вердикт головного архітектора, від ідеї облаштування майданчика мами, які на той час об’єдналися у ГО “Мами Прикарпаття”, не відмовились і спільно з Гайдаром  виробили критерії майбутнього майданчика у центрі міста. Серед них, зокрема, візуальна спорідненість з навколишньою архітектурою та використання натуральних матеріалів. “Це не має бути типовий кольоровий майданчик, які є у дворах. Він має стати окрасою міста, гармонійно вписатися в середовище. Крім того, він мав би бути не стільки ігровим, скільки пізнавальним та розвивальним”, – пояснила Мар’яна Вершиніна, керівник ГО.

 

Наступний крок активних мам став початком конфлікту. Жінки оголосили відкритий конкурс проектів на облаштування дитячого майданчика у сквері Міцкевича, самовільно вирішивши, що майданчик має бути саме там. “Ми довго досліджували це питання, обійшли різні місця, зробили масу фотографій і дійшли до висновку, що сквер Міцкевича найбільше відповідає нашій ідеї, бо тут є постійне велике скупчення батьків з дітками різного віку. В жодному іншому місці стільки дітей не збирається”, – пояснила Мар’яна Вершиніна. Майданчик запланували зробити у задній частині скверу, на галявині поміж деревами, яка межує з літнім кафе “Веранда” (з боку кінотеатру “Люм’єр”). Активістка зауважує, що, запропонувавши дітям майданчик в іншій зоні скверу, можна вирішити давній конфлікт з мешканцями, яких дратує, коли діти бавляться камінцями і бігають по клумбах. “ГК” запитав людей, що ж їх дратує. Виявилося, не так те, що діти бігають і бавляться, як те, що деякі батьки дозволяють дітям бігати по квітах і викидати камінці з клумб. Тобто не завжди наглядають за діями малюків.

 

Минулого тижня у міськвиконкомі відбулося представлення перших двох проектів, автором одного з яких є випускниця факультету архітектури ІФНТУНГ Анна Бажан, іншого – компанія “Інтератлетика”. Анна намагалася зробити проект якісним, цікавим та екологічним, для його реалізації не потрібно рубати жодного деревця чи куща, переносити бордюри тощо. Поміж дерев запропонувала натягнути сітку, зробити майданчик для малювання, пісочницю, місточки. Насторожило Аннине переконання, що історико-архітектурне середовище Франківська не пристосоване до нових потреб. А діти, яким немає де бавитись, – це якраз нова потреба. Може, тому, що архітектор дуже юна, а може, тому, що у назві свого проекту постійно робила помилку і писала “Міцькевич” з м’яким знаком, серйозність її міркувань про історичне середовище якось загубилася. Проект від “Інтреатлетики” не мав ніякої прив’язки до місця, але пропонував кілька цікавих пізнавальних об’єктів, які сподобались присутнім. 

 

Володимир Гайдар радить “Мамам Прикарпаття” не стояти на смерть за площу Міцкевича і розглянути інші місця у центрі Франківська. Але тепер – порадившись із громадою. “Спершу треба провести масштабні громадські слухання з залученням широкого кола мешканців і розглянути ще якісь місця. До прикладу, сквер на Валах. А вже потім треба оголошувати конкурс проектів і робити його максимально голосним, із залученням дизайнерів та архітекторів з області та Західної України. Якщо й робити майданчик у сквері Міцкевича, то це може бути максимум три пізнавальних чи розвивальних об’єкти, однозначно не ігрових. Це має бути дуже якісний ландшафтний дизайн, прикладів якого є дуже мало в Івано-Франківську. Якщо робити на Міцкевича, то робити надзвичайно якісно або взагалі не робити”, – підсумував Володимир Гайдар.

 

Ідею облаштувати майданчик десь-інде підтримує чимало активних молодих мам, які не є членами організації. Одна з цікавих ідей – облаштувати для дітей простір на площі по вулиці Низовій, де сьогодні стоїть викувана ковалями карусель. Розпочавши робити добру справу для міста, “Мами Прикарпаття” припустилися помилки – не вловили настроїв суспільства і намагалися будь-якою ціною вирішити питання у зручний для них спосіб. Від того, чи дослухаються “Мами Прикарпаття” до думки франківчан цього разу, залежить успіх цього, безумовно, потрібного місту проекту. Поміж тим, родини з дітьми й надалі будуть приходити відпочивати у старовинний скверик, бо ідеальне місце притягує, наче магніт.

Що думають про це відомі франківці читайте тут.

Наталка ГОЛОМІДОВА