Сьогодні в Івано-Франківську відбулася панельна дискусія про основні виклики та небезпеки, які можуть чекати суспільство на позачергових виборах до парламенту цієї осені, та про те, як громадяни можуть допомогти обрати чесних народних депутатів.

 

У дискусії взяли участь політики, громадські активісти та журналісти.

Олег Рибачук, засновник руху “Чесно”:

 

Як каже Любомир Гузар, потрібно, щоб люди не голосували, а обирали. Щоб вони бачили ту людину-кандидата. І щоб через півроку можна було зустрітися зі своїм обранцем і спитати: що ти зробив?

 

Майже місяць тому кілька громадських організацій звернулися до президента, щоб вибори пройшли за вікритими списками. Лише такі умови дозволять новим партіям пройти в парламент.

 

Бо інакше буде “неіснуюча” партія Порошенка “Солідарність”. Плюс “Удар”, партії Яценюка, Луценка. Вони складуть великий пропрезидентський блок.

 

Далі опозиція – Тимошенко (якщо її не чути, то не значить, що її нема). І Ляшко.

 

Президент повинен прислухатися до суспільства, інакше він ризикує повторити долю Януковича, бо ми навчилися викидати. Але не відомо, чи це добре. Це не дасть країні розвитку.

 

У зв’язку з таким стислим часом краще робити вибори кожних два роки. Така схема дозволить очистити парламент. Бо зараз колишні й нинішні регіонали ходять по телеканалах і кажуть, що в усьому винен Янукович, а вони знову вболівають за Україну.

 

Зараз солдати повернуться з війни, а в парламенті ті ж самі люди, тому вибори раз на два роки – добрий шлях.

Ігор Ткач, представник Комітету виборців України:

 

Основні фальсифікації відбуваються до дня голосування. Це стосується, наприклад, вибору округів, коли кандидати між собою домовляються. Були факти, що от у тому окрузі балотується друг, я йду в інший, щоб не переходити йому дорогу. А цього ми майже не помічаємо.

 

Виборцю відводять роль заповнити анкету, модерують ним. А потрібно, щоб виборець сам міг модерувати своїм вибором, а не бути жертвою загального складного “договорняку”.

 

Якщо не буде люстрації, то й великих змін не станеться.

 

Хоча навіть в цій ситуації можна щось зробити – уникнути того, що принижує людську гідність. Не піддатися підкупам, залякуванням…

 

На цих виборах теж будуть підкупи, враховуючи те, що зараз людям бракує грошей набагато більше, ніж раніше.

 

Також практикуватимуться піраміди з підкупу виборців. 

 

Працюватиме адміністративна схема: підкуп членів виборчих комісій.

 

Скоро розпочнеться ще й люстраційний тиск.

Тарас Случик, експерт Інституту політичної освіти:

 

Існуюча виборча система – це не змішана, а паралельна. 225 депутатів обираємо за мажоритарними округами і 225 за закритими списками. 

 

Але на практиці бачимо, що ні в 1998, ні в 2002, ні в 2012 рр. позитивних результатів нема. Через те й короткочасна діяльність уряду – до року.

 

Ще один мінус – надмір реклами. Україна у порівнянні з іншими країнами Європи виглядає настільки багатою, що рекламує вибори “безлімітно”.

 

Ще один мінус – непідконтрольність доходів партій і політиків.

 

Також не передбачене фінансове звітування. Це дозволяє впливати на політичні партії великому бізнесу, який може переказати велику суму і вимагати відповідної діяльності партії.