Хочу дати оцінку загальної військово-політичної ситуації. Особливо на тій ділянці, яка стосується, в першу чергу нас, і тій яка буде найбільш загрозливою для України – південна ділянка фронту. Ситуація виглядає непросто.

В абсолютно непотрібних, розкоординованих і безглуздий атаках, в які кидався мізерний резерв, з бажаннями вивісити прапор якомога швидше, при чому бажаннями від рівня головнокомандуючого до рівня командирів окремих батальйонів, ми розтратили всі резерви, і в першу чергу – техніку. На цю годину питання не у відсутності піхоти, а в тому, що ця піхота, в значній мірі, втратила опірність адже, немає техніки, на яку вона може опиратися

Ми ведемо повномасштабну війну з сусідньою державою. Це не війна в стилі Чеченської або Афганської. Це велика війна. Це повномасштабна війна індустріальної доби. Основний вид бою – загальновійськовий бій. Основний вид озброєння – це вогонь артилерії і танків. Воювати з автоматами проти таких частин це те ж саме, що намагатися переплисти океан в Америку на надувному човні. Зараз один розумний, єдиноправильний варіант – це не класти резерви в нищівних боях, як зараз «перегробили» всі залишки, які у нас є.

Командирам слід припинити користуватися звичною тактикою, отримавши жменьку солдат відразу кидати їх у бій, включаючи всі резерви. Зараз до нас йде тільки ілюзія резервів військ – вона не створить потрібний щит та необхідну перевагу для того, щоб проломити котел під Іловайськом, відновити позиції в районі Амвросіївки та вибити противника до кордону в районі Новоазовська.

Потрібно створити фундамент та надійну вісь перед Маріуполем, яка повинна представляти собою оборонну лінію. Достатньо гнучку, з достатньою кількістю артилеристів та бронетанкових сил. Ця лінія має стати фундаментом, опорою для проведення подальших операцій української армії. Як тільки ми стабілізуємо, вирівняємо таку лінію, то зможемо за нею відносно спокійно накопичувати всі резерви, створювати повноцінні підрозділи – “кулаки” і тільки після цього можна знову переходити в наступ.

Ми повинні зрозуміти, що блискавичної війни не вийшло. Люди на фронті це знали з самого початку. Бачили, що вона не вдається. Готуватися варто до тривалої кампанії і підійти до неї варто з усією серйозністю. Ворог на цю годину вкрай сильний.

Наша неправильна тактика призвела до великих втрат. Непідготованість військ, відсутність бойового духу чи необхідної техніки тут ні до чого. Бо саме неправильна тактика призвела до великих помилок і чималих проблем на фронті. Проте якщо будуть вжиті адекватні заходи і ми не будемо намагатися атакувати, не маючи для цього ресурсу, можна не тільки вирівняти ситуацію, а й перейти в наступ і розгромити противника на всьому південному напрямку.

Слава Україні!

 

Командир батальйону “Азов” Андрій Білецький