За 25 років розбудови незалежності України Івано-Франківщина пережила надзвичайно складні процеси, які відбувалися в економічному та  соціальному розвитку.

Насамперед глобальних змін зазнала структура економіки області: в процесі розвитку ринкових відносин відбулося роздержавлення економіки, що  зробило її багатоукладною, сформовано приватний сектор, створено конкурентоспроможні сфери виробництва та послуг. На початку 90-х років в області швидкими темпами створювалися нові організаційні формування: акціонерні товариства, асоціації, кооперативи, приватні малі підприємства тощо. На початок 1991 року в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) налічувалось 2,5 тис. суб’єктів економіки.

Переважаючими організаційними формами господарювання тоді були державні підприємства і організації, колективні та кооперативні підприємства, разом з тим на кінець 1991 року в області уже було зареєстровано 1,1 тис. малих підприємств та 1,3 тис. кооперативів.  За роки незалежності України ЄДРПОУ області розширено до 26,3 тис. суб’єктів (станом на 1 серпня 2016 року). На сьогодні найпоширенішими організа­ційними формами є товариства з обмеженою відповідальністю – 7,1 тис. (27% від загальної кількості суб’єктів економіки) та приватні підприємства – 4,7 тис. (18%). Крім того, в області здійснюють діяльність за різними видами майже 47 тис. фізичних осіб-підприємців.

Глибокі перетворення відбулися в усіх галузях економіки області. Кризові явища, які неодноразово потрясали країну, не дозволили стабільно нарощувати промислове виробництво. У 2015 році індекс промислової продукції проти 1991 року в області склав близько 60%. У порівнянні з 1991 роком значно скоротилось виробництво основних видів продукції у добувній промисловості (нафти сирої, включаючи газовий конденсат, газу природного та газу попутного) та переробній промисловості (м’яса і м’ясних, молочних продуктів, борошна, круп, хліба та хлібобулочних виробів, кондитерських виробів, лікеро-горілчаної продукції, кормів готових для тварин, основної хімічної продукції, більшості будівельних матеріалів). Припинено виробництво цукру, солі, паперу, верхнього трикотажу, продуктів нафтоперероблення.

При щорічному зменшенні виробництва електроенергії протягом 1991–2000 років, за останні 15 років спостерігається поступове збільшення її обсягів, і у 2014–2015 роках досягнуто майже 90% рівня 1991 року.

Порівняно з 1991 роком досягнуто приросту виробництва цементу, килимів та виробів килимових, шпалер у 4–8 разів, фанери клеєної, плит деревоволокнистих та деревостружкових – у 1,5–2 раза, значно нарощено виробництво м’яса свійської птиці.

Здійснюється переорієнтація підприємств на високотехнологічне виробництво, що відповідає вимогам сучасного ринку. За цей період налагоджено виробництво широкого асортименту промислової продукції: у хар­човій промисловості – продуктів яєчних сушених, спредів, чаїв фруктових, плодів та горіхів свіжих чи заморожених, у легкій промисловості – тафтингового покриття, чохлів для автомобілів; у машинобудуванні – машин пральних побутових, лічильників споживання газу промислових та побутових, комплектів проводів для свічок запалювання для двигунів, верстатів деревообробних, виробів кованих з металів чорних; у фармацевтичній галузі – лікарських препаратів; у деревообробній та целюлозно-паперовій – ламелі, паливних брикетів, гофротари, конвертів, мішків для порохотягів. Для будівельної галузі відновлено виробництво плит і плиток керамічних, освоєно випуск металочерепиці, вікон та дверей з пластмас та алюмінію та склопакетів до них, лінолеуму, шпатлівок малярних, труб з полімерів етилену, нарощено виробництво цементу за новим «сухим» методом. Запрацювали потужності з виробництва духових музичних інструментів, іграшок дитячих, люстр та світильників, посуду столового та кухонного зі скла, бутлів та пляшок з пластмас.

Протягом останніх років з випуску окремих видів промислової продукції область займає значну частку в економіці України: нафти сирої (16–18% загальнодержавного обсягу), газу нафтового попутного (24–26%), головних уборів з фетру хутряного та вовняно-хутряного (27–68%), предметів одягу, аксесуарів до одягу з хутра (22–94%), шкіри з цілих шкур великої рогатої худоби (21–24%), верстатів для оброблення деревини та матеріалів твердих інших (15–33%), шпону, листів для фанери клеєної (16–18%), деревини, уздовж розпиляної чи розколотої, розділеної на частини чи лущеної, завтовшки більше 6 мм (8–9%), фанери клеєної (7–8%), електроенергії (5–6%).

Значного розмаху набуло житлове будівництво в регіоні. Так, у 2015 ро­ці прийнято в експлуатацію 856 тис.м²   загальної площі житла,  що є одним із найвищих показників за роки незалежності (у 1991 році – 369 тис.м²,  у 2000 році – 217 тис.м²). Житловий фонд області упродовж останніх 25 років збільшився на 10,1 млн.м²  загальної площі (на 39,9%) і на початок 2016 року становив 35,4 млн.м², забезпеченість населення житлом  зросла із 17,6 м² на одного мешканця у 1991 році до 25,7 м² – у 2015.

Значно покращилось облад­нання житлового фонду, особливо у сіль­ській місцевості: водопроводом – з 2,2% загальної площі у 1995 році до 29,2% у 2015, водовідведенням – з 1,7% до 29%, газом – з 71,2% до 83,1%, гарячим водопостачанням – з 0,5% до 22,2%, опаленням від індивідуальних  установок – з 8,2% до 63%.

Протягом останніх 25 років в області введено в експлуатацію  148 нафтових і 38 газових свердловин, більше 68 км нафтопродуктопроводів і понад 251 км магістральних газопроводів, 111 автозаправних станцій, 148 км автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям, 5,6 тис.км газифікаційних мереж, ряд інших виробничих потужностей.

За ці роки збудовано і передано в експлуатацію загальноосвітні навчальні заклади на 31 тис. учнівських місць, лікарняні заклади на 736 ліжок, амбулаторно-поліклінічні заклади на 4,2 тис. відвідувань за зміну, клуби та будинки культури на 6 тис. місць.

Зазнало кардинальних змін сільське господарство, насамперед, структура виробників сільськогосподарської продукції: замість колгоспів, рад­госпів та міжгосподарських підприємств, утворилися нові агро­формування та фермерські господарства. На кінець 2015 року в області налічувалось 745 діючих сільськогосподарських підприємств, у т.ч. 550 фермерських господарств, тоді як на кінець 1991 року в області діяло 315 основних виробників сільсько­господарської продукції. Впровадження нових технологій у сільсько­господарське виробництво дозволило збільшити у порівнянні з 1991 роком виробництво валової продукції сільського господарства більш, ніж на чверть (на 28,7%), у т.ч. продукції землеробства – у 1,6 раза, тваринницької продукції – на 11%. Зокрема, виробництво зерна зросло у 2 рази, ріпаку озимого – у 12 разів, картоплі  – у 2,4 раза, овочів – у 2,1 раза. Обсяги виробництва соняшнику на зерно збільшено із 0,1 тис.ц у 1991 році  до 27,3 тис.т у 2015 році, сої  –  із  0,8  тис.ц  до  42,6 тис.т відповідно.

У сучасних умовах відносно короткий виробничий цикл та нижчі затрати праці сприяють становленню і розвитку свинарства та птахівництва. Зокрема, в області збільшено поголів’я свиней: на кінець 2015 року їх утримувалось на 21% більше, ніж на кінець 1991 року; птиці, як і 25 років тому, налічується близько 4,5 млн. голів. Водночас, кількість великої рогатої худоби скоротилась у 3,4 раза (із 537,2 тис. голів на кінець 1991 року до 158,5 тис. голів  на 1 січня 2016 року), в т.ч. корів –  у 2,2 раза (із 218,4 тис. голів  до 99,2 тис. голів);  овець та кіз  –  із 49,4 тис. голів до 29,2 тис. голів.

За роки незалежності досягнуто збільшення обсягів виробництва яєць у 2 рази – з 291,6 млн.шт у 1991 році до 593,4 млн.шт у 2015 році; обсяги виробництва молока коливаються в межах 450–570 тис.т за рік. При скороченні виробництва м’яса протягом 1991–2001 років, за останні 14 років відбувається нарощування обсягів, і у 2015 році  його вироблено 85,6 тис.т, що на 0,5% перевищило рівень 1991 року.

Вигідне географічне розташування, поєднання значного економічного та природно-ресурсного потенціалу з традиційно високим потенціалом ділової активності мешканців краю сприяли формуванню області, як регіону, сприятливого для розвитку бізнесу. В економіку області вклали капітал інвестори з понад 50 країн світу. Спостерігається позитивна динаміка щорічного збільшення обсягів залучених в область іноземних інвестицій, зокрема на кінець 2015 року в економіку інвестовано  836,6 млн.дол. США  проти 18 млн.дол. США на початок 1996 року. Прямі іноземні інвестиції отримали понад  420 підприємств області. Приваб­ливими для інозем­них інвесторів залишаються підпри­ємства промисловості,  в які вкладено 74,9% загального обсягу іноземних інвестицій.

Динамічні процеси відбувалися в зовнішній торгівлі області. Якщо на початку новітньої історії країни на експорт працювало близько двох десятків підприємств, то у 2015 році їх вже налічувалося понад 360. Значно розширилася і географія співпраці, яка поширилася на всі континенти та охопила 102 країни. Більше половини обсягів експортних потоків товарів (а в окремі роки і три чверті) були спрямовані до країн Європи. Експорт товарів та послуг у 2015 році склав 398,1 млн.дол. США або 288 дол. США на 1 особу, імпорт – 307,7  млн.дол. США.

В умовах ринкових відносин однією із найбільш розвинених форм підприємництва, що відіграє важливу роль у формуванні економічних  процесів у державі, є внутрішня торгівля. Внесок торговельних підприємств у створенні валової  доданої вартості на зорі незалежності складав близько 6%, а на сьогоднішній день він зріс до 15%.

Формування ефективної торговельної інфраструктури за рахунок розбудови великих сучасних торгових центрів, універсальних магазинів сприяє зростанню обсягів продажу споживчих товарів. Якщо на кінець 1991 року в області діяли 4,3 тис. магазинів і напівстаціонарних об’єктів торгівлі,  то на кінець 2015 – 16,3 тис. У 2015 році оборот роздрібної торгівлі склав  33,8 млрд.грн, що у порівняних цінах у 3 рази більше обсягу 2005 року.

Для сфери внутрішньої торгівлі області характерна широко розвинена торгова мережа фізичних осіб-підприємців, за рахунок яких на сьогоднішній день формується понад дві третини обороту роздрібної торгівлі. Також важливим сегментом споживчого ринку, здатним забезпечити населення широким асортиментом та задовільнити потреби у споживчих товарах за доступними цінами, залишаються ринки, яких в області налічується 92. В нашій області, зокрема,  діє один із найбільших в Україні ринків з продажу автомобілів.

В роки незалежності стрімкого розвитку в області набув туризм. Упродовж 2015 року туристичні послуги в області надавали 83 суб’єкти туристичної діяльності, послугами яких скористались 65,9 тис. туристів  проти 2 тис. у 1991 році.

Важливою складовою туристичної індустрії є колективні засоби розмі­щування, які виконують одну з найваж­ливіших функцій у сфері обслуговування туристів. На кінець 2015 року в області здійснювали діяльність 200 готелів та аналогічних засобів розміщування туристів та 30 спеціа­лізованих засобів розміщування, якими обслуговано 282,6 тис. осіб, тоді як у 1991 році в області функціонували лише 35 готелів і 44 санаторно-курортних заклади.  Сприяє розвитку туризму також діюча мережа музейних закладів. На кінець 2015 року в області функціонували 26 музеїв проти 8 у 1991 році.

Дедалі більшого розвитку набуває зелений туризм. У 2015 році фізичними особами-підприємцями, які надавали послуги з розміщення у приватних садибах, обслуговано 25 тис. осіб. На Прикарпатті знаходиться понад три  чверті загальної  кількості садиб зеленого туризму в державі, з яких майже 90% розташовані на території Яремчанської міської ради.

Значно поліпшилась інфраструктура придорожнього сервісу в області завдяки інвестуванню капіталу для модернізації діючих і спорудження нових автозаправних станцій. Існуюча нині в області мережа 181 автозаправної станції забезпечує сучасний рівень надання послуг, сприяє активізації підприємницької діяльності.

Відбулися значні зміни у соціальній сфері, зокрема, у системі освіти спостерігається створення закладів нового типу, які дають повну загальну середню освіту – навчально-виховних комплексів (136), гімназій (11), ліцеїв (7). На початок 2015/16 навчального року у 731 загальноосвітньому навчальному закладі області (на 10 більше, ніж у 1991 році) навчалося понад 147 тис. учнів. Щорічно зменшується кількість закладів, які проводять навчання у дві зміни. Зросла частка дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади, – з 31% у 1991 році до 40% у 2015 році.

Вдосконалюється мережа вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації: частина закладів І–ІІ рівнів акредитації увійшла до складу закладів  ІІІ–ІV рівнів, в яких на початок 2015/16 навчального року загалом навчалися 38,3 тис. студентів або на 29,4% більше, ніж у 1991 році.

У медичних закладах області на кінець 2015 року працювало 8,4 тис. лікарів, що на 34% більше, ніж на кінець 1991 та 15 тис. осіб середнього медичного персоналу (на 12,8% менше). Забезпеченість лікарями та середнім медичним персоналом населення області залишається однією з найвищих в Україні. За цей період кількість лікарняних закладів зменшилась на 14, водночас амбулаторно-поліклінічних – збільшилась на 92.

За роки незалежності значно зріс рівень забезпеченості домогосподарств області предметами тривалого користування і склав, зокрема, кольоровими телевізорами – 99,6%, холодильниками – 97,8%, пральними машинами користуються  78% сімей, мікрохвильовими печами – 58,8%. За допомогою мобільних телефонів спілкуються 94,3% сімей, при цьому майже половина з них має у своєму користуванні 3 і більше телефони. Супутникові антени використовують 43,4% домогосподарств, персональні комп’ютери – 29,3%,  ноутбуки –  30,2%, що свідчить про покращення добробуту мешканців нашого краю.

Вагомими чинниками розвитку і успішного функціонування Прикарпаття сьогодні є її промисловий та аграрний комплекси, вигідне для розвитку туризму географічне положення, природні і трудові ресурси. Область володіє значним науковим і кадровим потенціалом, що дозволяє вирішувати якісно нові завдання сталого соціально-економічного розвитку.

Нагадаємо, стала відомою програма святкування Дня Незалежності в Івано-Франківську.