«Дмитро Романюк, кандидат у народні депутати на проміжних виборах в Івано-Франківську, зняв свою кандидатуру з виборчих перегонів та закликав іванофранківців обирати двома найрейтинговішими кандидатами. «Політика не для мене самоціллю, саме тому я заявляю, що знімаю свою кандидатуру — як третій кандидат за рейтингом, для того щоб франківчани змогли обрати, на їхню думку, достойного того, хто буде кращим», — сказав Романюк. 

закликав виборців на президентських виборах голосувати за Петра Порошенка в першому турі, а інших опозиційних кандидатів — зняти кандидатури. «Своїм прикладом я звертаюся до всіх кандидатів у президенти України, ще не зняли свої кандидатури, у тому числі до Тимошенко, проявити здоровий глузд та зняти свою кандидатуру на користь України та заради збереження суверенітету та цілісності».

http://kurs.if.ua

22 травня 2014 року

У 7 522[2014]. Не було кому того року город галицький у раді верховній боронити, приходили до лицаря славного Дмитруся на прозвище [Кіндерсюрприз] або Яйце в Шоколаді луччі люди та просили його вельми до стольного города податися, славу собі здобувши голоси [від кого треба] відтягнувши. Бо знали усі, що рук його яйцеметних, паче вінка пам’ятного, боїться пахан сарматський Яник. вже готовий був лицар сей на борню по-геройськи стати, яєць, живота [свого] не шкодуючи. 

Та почув раптом Дмитрусь, що прогнали кияни Яника у землю Ростовську, до друга старого, знак тоді був йому з неба несподіваний, аки [молоко пташине] на голову. «Не ходи у город стольний, не здіймай руки яйцеметної, бо нема вже пахана сарматського, пошукай собі самоцілі буде в тебе усе [в шоколаді]», – почулися Дмитрусю з-понад буковельських голоси відтягнуті. показався йому угорі рейтинг неміряний, що мав два хвости, а третій – відпадав, як [кандидатура] знята. «Хай двоє найрейтинговіших лицарів славних город галицький боронити ідуть, бо третій зайвий хвости обламуються», – мовив тоді Дмитрусь, знак осей розтлумачивши, пішов [у монастир] – до княгині-ізгойниці Володимирівни.

прорік Дмитрусь до княгині-ізгойниці: «Роби, Улька, [як я], добре тобі буде, як мені – сама будеш, держава». Та дивувалася цим словам Улія Володимирівна вельми, мірило [рейтингове] до себе прикладаючи, бо один кандидат до боку не дотягував, до ляшок не доходив.   

А тим часом озадачилися вельми князь ятвязький Ануш, богатир свободний Васильоша Попович та господар буковельських Санько Леонідович на прозвисько Яш, голови собі ламаючи та дебатуючи, хто з них [двоє] найрейтинговіших, яких Дмитрусь напророчив. Коли ж потомилися лицарі славні борні то повкладалися на рейтинги свої та втишилися, аж чутно стало, як горою буковельською женці передвиборні жнуть, [попереду Порошенко] співаючи.