«В Івано-Франківську триває сесія обласної ради. Депутат Дмитро Захарук під час свого виступу наголосив, що на Прикарпатті працюють путінські шпигуни, які сіють паніку та організовують акції протесту проти відправлення військових. «Те, що відбувалося, наприклад, у Богородчанах, – це ганьба. Ми не маємо права закривати на це очі. Коли приходять жінки, які не мають ні чоловіків, ні синів, і підбурюють громаду, то їх треба розцінювати як “путінських шпигунів”, брати за шиворот і саджати», – зауважив обранець».
«Управління СБ України в Івано-Франківській області закликає мешканців краю не бути байдужими. Просимо власників готелів, садиб, квартир, ріелторів та всіх громадян повідомляти в СБ України про факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської, диверсійної, розвідувально-підривної та терористичної діяльності».
У рік 7 522 [2014]. Сиділи того року в землі галицькій під березами білокорими, аки гриби червоноголові, [есбеушники] пильні, на балалайках вигравали, кирзовим чоботом самовари роздмухували, лаптями щі хлебтали та все москалів [шпигунських] натужно визирали і кректали при цьому вельми, аж очі їм вилазили.
Не було ж спасу від напасті шпигунської, яку великий хан орди москальської Пукін на прозвисько [Ла-Ла-Ла-Ла-Ла-Ла-Ла-Ла] позапускав до городів галицьких, аки газ по трубах до газосховища богородчанського. І капості різні чинили вони галичанам – сіль коломийську геть чисто повиїдали, воду [моршинську] повипивали, гриби, гуцулами дбайливо посаджені, у горах буковельських повизбирували, по горобцях [садових] у городі Львові стріляли та іншу диверсійно-розвідувально-підривну діяльність здійснювали.
І не знали ж [есбеушники] кмітливі, як їм москалів шпигунських розпізнати: чи за поглядом хитро примруженим, чи за акцентом масковським, чи за парєбріком пітерським, чи за [мухою] гранатометною на плечі. І ходили вони до дилерів, маклерів та ріелторів та інших волхвів і ворожбитів та [питали] їх, нігті видираючи, чи не бачили вони москаликів окаянних або хоч когось підозрілого [без прописки галицької]. Та мовчали вони байдуже, язики висолопивши та пальцями кривавими [один на одного] показуючи.
Прийшов тоді до ради боярської дідусь Дмитрусь, відомий відун коломийський та боян літературний, став перед народом [чесним], очі усім порозтуляв та розповів, як можна москалів шпигунських упізнати. «Кожен шпигун пукінський бабою скіфською прикидається, що ні чоловіка, ні сина не має, а тільки таку саму [бабу скіфську], і спереду і ззаду вона однакова. Як взяти [ такого шпигуна ] за шиворот та вкинути у воду, то спливе над водою, бо не тоне [ воно ] ».
Послухали слів осих мудрих [небайдужі люди] галицькі, пообзиралися довкола та й покидали усіх [підозрілих] у воду. І плили по Дністру лапті, самовари, кирзові чоботи і балалайки, тільки [голови шпигунські] над водою червоніли…
НОРВАКС