«Центральна виборча комісія зареєструвала Михайла Бойчука, більш відомого широкому загалу як Хімік, кандидатом в нардепи по 83-му виборчому округу з центром в Івано-Франківську.
Нагадаємо, під час Революції гідності Хімік відповідав за безпеку наметового містечка на Вічевому майдані в Івано-Франківську. Був одним з ініціаторів штурму і підпалу будівлі УСБУ в Івано-Франківській області. Згодом був неодноразово помічений у місті із захопленою в СБУ зброєю. Брав участь у так званій люстрації прикарпатських чиновників.
Найбільш одіозною була спроба Хіміка прогнати з івано-франківського центрального ринку підприємця-регіонала Ігоря Халаменду та повернути ринок громаді міста. Під час штурму офісу ТОВ “Торговий сервіс”, що орендує ринок, Хімік змусив тодішнього директора підприємства Ігоря Дутку під дулом автомата стати на коліна. З офісу “Торгового сервісу” прибічники Хіміка винесли чимало речей, в тому числі й шкіряну куртку депутата міської ради, власника ринку Ігоря Халаменди».
У рік 7 522 [2014]. Повисувалися того року в городі галицькому [висуванці] різні громадсько-політичні та й [патріотизмом] своїм неміряним розбудили бойчука Мішу на прозвисько Більш Відомий Як Хімік. Тридцять і три роки спав він сном непробудним, аки після [жандармів французьких], від дзвінка до дзвінка на фірмі вельми охоронній і всюди декларував, що він українець.
Був же муж сей внизу бородатий, а на горі бритий, в камуфляжі і з автоматом, бо не гоже носію [народовладдя] без зброї скорострільної нові та праведні закони придумувать. Коли ж проснувся [Хімік] остаточно, то одразу став майданом в городі галицькому керувати та коменданити, але [за звичкою] в есбеу зайшов і там попалився трохи.
Коли цілком почувся у силі своїй Міша на прозвисько Хімік Палений, то став сильних города сього на прю викликати. Спершу [на ринку центральному] він вельми одіозно попустошив, поставивши на коліна Ігорка Другого, князя базарного, та ще й куртку шкіряну, майже неношену, у Ігорка Першого, [ще більшого] князя базарного на прозвисько Буратіно, скомуніздивши. Коли ж князя [нового] до города галицького присилали, то припаркував він біля хоромів білих свого зеленого коня [бетеерівського] і спершу теж хотів князя [на коліна] поставити, але [чогось] передумав і сказав князю встати з колін навкарачки . І стали відтоді називати Мішу [Хіміка] не інакше, як Великий Люстратор або Той, Хто На Бетеері Їздить і З Автоматом Бігає.
Поки ж займався [Хімік] сей ділами своїми духовними та народу угодними, тісно стало на полі ратному та електоральному, бо повилазили на нього для походу [до ради верховної] і Александр Великих Доріг Будівничий, володар буковельсько-коломойський, останнім часом вельми [припорошений], і боєць [свободний] Андрійко, і чорноусий екс-ударник Володимирко [громадсько-позиційний], і навіть однофамілець космонавта другого, якийсь смерд [пенсіонерний].
Уздрівши двіжуху таку нехилу, Міша на прозвисько Хімік-Танкіст висунув із коня свого бетеерівського спочатку пушку свою під [ксюшку] заточену, а потім і сам цілком красівий такий, бородатий, бритий, у куртці [буриній] висунувся. І втішивсь вельми народ весь базарний та недолюстрований в білих хоромах, і стали ж [ усі ] луччі люди збирати Мішу на прозвисько Хімік в дорогу якомога далеку, щоб з города галицького він рушив уже нарешті та [ шоломом Дону ] напився, бо боялися, що він на другий бік перевернеться і знову засне на тридцять і три роки. Хоча, може, так би воно [ було б ] і лучче…
НОРВАКС