Зібрані школярі на першому дзвонику чекають розподілу по класах. Зібрані в зграї птахи готуються до перельотів. Зібрані в купи листя покірно (за відсутності вітру) дожидають вивезення і спалення. Осінь – це звільнений ґрунт для нового посіву. Тому так багато вінчань у цю пору. Сімейне багаття найкраще починати розпалювати з осені.

Вогонь очищає. Ним гартується сталь. Його бояться і потребують. Священна стихія. Вогонь зійшов на апостолів, щоб утвердити їхню віру в Христа. Прометей приніс людям вогонь, щоб освітити морок. Вогонь палає в серцях, які люблять батьківщину і заради неї готові загинути.

Людину, яку вкусив пес, обкурюють шерстю тварини, щоб зняти переляк. Людина, займаючись медитацією, запалює ароматичні палички. Дим і вогонь очищають. Дим кадила і ладану – символ зігрітої молитви, що підноситься до Бога. Блакитне небо і сірі пасма диму над полями – символ осені, яку варто любити за різноманіття запахів.

Налиті золотим нектаром яблука і терпкі груші. Побиті шквальним вітром перестиглі сливи і печена на вогні картопля. Гриби, що поховалися в сирому листі, і гриби, які сушаться на пательні. Гарбузова каша з родзинками і рисом. А ще аромати консервації на зиму (коли перці, помідори, часник, баклажани, морква і цибуля варяться-тушаться) майже в кожній квартирі. І ці запахи вириваються назовні крізь щілини дверей і вікон. І гігантське полотно смаків розгортається перед тими, хто в цей час пройдеться сходовою кліткою.

Виходить так, що я пишу твір на тему «Що таке осінь», так ніби можна сказати щось нове про сезон, який щорічно повторюється. Так ніби Юрій Шевчук не співав, «що таке осінь». А всі можливі письменники не писали про жовте листя і розбите серце. Але я пишу, і не тому, що потрібна хороша оцінка. А тому, що маю гарний настрій і хочу ним поділитися. Тому, що осінь – і найбільше золота не в швейцарських банках, а в горіху, що за вікном. Тому, що потрібні ситуації і люди трапляються в потрібний момент. І за всіма павутинами сумнівів і страху йде хвиля позитивних змін. Яка торкнеться всіх. А разом зі спаленим листям згорить все, що віджило. За всіма поразками йде перемога. За всіма війнами йде мир. За самотністю – любов, яка, як кільце, не має кінця.