Минулого року міська влада гучно розпочала зміни в роботі громадського транспорту. Спочатку з’явилися фірмові футболки у водіїв, квитки за проїзд, пільгові перевезення для учнів шкіл. Далі заговорили про контроль за переміщенням транспорту через інтернет-ресурси і єдиний квиток. Ще було катання міської влади в ранкових автобусах…

Проте в сухому залишку маємо 4 грн. за проїзд, доволі часто хамовитих водіїв і брудні, переповнені автобуси. До таких реформ ми вже звикли… Але випадок, який трапився зі мною у маршрутці близько 8-ї вечора в п’ятницю, 9 вересня, не зміг залишити мене без реагування.

Я сів у маршрутку №35 (номер АТ 0825 АА) на вул. Січових Стрільців і відразу почув, як водій виганяв з автобуса школярів. Потім він зчинив сварку з якоюсь жінкою: вона показувала йому посвідчення, а він намагався її витурити з автобуса. Поступово я вник у розмову і зрозумів, що це родичка загиблого на війні героя.

Жінка набирала по телефону когось і скаржилася, а водій навіть не хотів назвати свого прізвища, зупинив автобус і вимагав, щоб вона зійшла. У 2014 р., у зв’язку зі службовою діяльністю, мені довелося бути на двох десятках похоронів героїв АТО і стати свідком болю втрати рідних. Тоді я бачив і себе відповідальним за смерті та переживав глибоку вдячність родинам за вихованих захисників Вітчизни. А в п’ятницю в автобусі відчув огиду до на вигляд фізично здорового водія, який пошкодував 4 гривні для матері солдата.

На моє зауваження, що загиблий воював за Україну, водій сказав, що перевозить сотні безквиткових пасажирів і що не просив воювати за нього. Для мене така відповідь була шокуючою. Можливо, так би сказали у Волновасі чи Бахмуті, але у Франківську?

Проте найгірше було почути від пасажирів голоси на підтримку водія, мовляв, за такі зарплати не варто воювати і т.д. Не знаю, чи спрацював інстинкт щодо водія, який може висадити з автобуса, чи наші люди настільки змаліли, що стали вимірювати незалежність держави грошовими знаками… Сподіваюся, що компетентні міські органи влади вживуть заходів адміністративного впливу не тільки до водія, а й до орендатора автомобільного маршруту, а люди з автобуса – може, це не іванофранківці були?