«Голова Івано-Франківської облради Олександр Сич навчив японського вченого Йошіхіко Окабе співати гімн ОУН.

Відповідне відео Сич розмістив на своїй сторінці у “Фейсбуці”, передає depo.ua.

“Гімн ОУН “Зродились ми великої години” виконує японський науковець і великий приятель України Йошіхіко Окабе”, – написав Сич у коментарі до відео.

Довідка: Йошіхіко Окабе – громадський діяч, фахівець з економічних питань в системі державного управління, українознавець, благодійник, доцент університету Кобе Ґакун, генерал-полковник Українського реєстрового козацтва, Доктор економічних наук. Має учений ступінь з економіки».

(http://www.depo.ua, 15 вересня 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. Сидів того року у городі галицькому в садку сакуровому коло [хатихама] своєї сьогун тепер уже вельми свободний від усіх обов’язків міністерських та владою перенасичений Алекс-сан на прозвисько Сенсей [Історії і Суспільствознавства]. Та  й навчав він, аки [будда] бунчужний і безпросвітний, свого гостя далекосхідного на прозвисько [козацький] Доцент-Генерал-Полковник премудростей, приказок та прислів’їв народних, тонкощів політичних і пісень патріотичних, а сам [навзаєм] питаннями економічними у системі [державного управління] вельми переймався.

І за звичаєм давнім без зайвих церемоній чайних із [зеленню] забудовницькою та есбеушниками прикрими посідали вони [любенько], аки двійко діячів громадських, докторів економічних та голубів сивих, під пагодою, аки в колибці, і кімоно [вишиване] на щастя й на долю в шаровари позаправляли і розперезалися, аки [самураї] правдиві. А тоді ж кропила свої побожно подіставали та освятили [по-синтоїстськи], аки цілу систему електронного голосування [в раді обласній] та окремі ліфти в новобудовах, традиційні суші із сала скручені та якесь [таке] саке, свіжо вигнане з буряка городенківського.

Коли ж набулися вони, аки гуцули на забаві або дзюдоїсти [на татамі], та нагомонілися і наперегукувалися один з одним, аки сичі у гаю на Курилах, то до третіх [півнів] під караоке співати почали, аки ідучи дівчата, про те, як реве та стогне [тайфун] широкий, горами цунамі підійма, і ясен, аки атомна станція Фукусіма від землетрусу, [раз у раз] скрипить. А тоді «Гейша на горі в січ іде» у два голоси затягнули, бо знали ж вони обидва, що [гей] не може бути патріотом, і з піснею сею вельми бадьорою взялися спільно будувати державу від Сяну до Фудзіями і при цьому всіляке [хоку] на парканах, аки на щитах [передвиборчих], ієрогліфами хитромудрими виписувати і вигукувати: «Банзай Україні!»

Тільки над ранок втомлений та [свободний], аки священний вітер камікадзе, повернувся Алекс-сан до хоромів своїх білих, аки вершина Фудзі перед світанком, і зустріли його на воротах у червоних чоботах гейші [хлібом-сіллю] та катаною гострою, аки слово, для харакірі [політичного].