Із сьогоднішнього дня, 1 листопада, тимчасово набирають чинності окремі пункти Угоди про асоціацію, що стало можливим після ратифікації Угоди Верховною Радою України та Європейським парламентом, а також схвалення відповідного рішення Радою ЄС.

 

“Угода про асоціацію є масштабним та комплексним документом, який охоплює сфери компетенції як європейських інституцій, так і держав-членів ЄС. Режим тимчасового застосування може поширюватися лише на ті сфери Угоди про асоціацію, які стосуються виключної або змішаної компетенції ЄС, оскільки застосування Угоди в інших сферах вимагатиме її ратифікації парламентами держав-членів ЄС”, – пояснили в Міністерстві закордонних справ України, – пише ТСН. 

 

Таким чином, обсяг тимчасового застосування охоплює окремі статті/глави розділів “Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки”, “Юстиція, свобода та безпека”, “Економічне та галузеве співробітництво”, “Фінансове співробітництво”, “Інституційні, загальні та прикінцеві положення”.

 

Відповідно до тристоронніх домовленостей Україна-ЄС-РФ від 12 вересня цього року, сторони передбачили відтермінування зони вільної торгівлі до кінця 2015 року. “Україна має намір належним чином використати цей час для практичної підготовки до повноцінного започаткування поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

 

Важливим у цьому контексті є ухвалене Європейським союзом 24 жовтня 2014 року рішення про продовження терміну автономних торговельних преференцій для України, які діятимуть до початку застосування положень про ЗВТ і, фактично, означають одностороннє надання з боку ЄС передбачених Угодою про асоціацію тарифних та нетарифних преференцій для українських товарів”, – уточнили в МЗС.

 

До завершення процесу ратифікації цієї Угоди усіма країнами-членами ЄС правовідносини між Україною та ЄС, які не охоплені тимчасовим застосуванням, продовжуватимуть регулюватися відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС від 14 червня 1994 року. Це, зокрема, стосується наближення українського законодавства до ЄС відповідно до статті 51 УПС, наприклад, у сферах державних закупівель, конкуренції, технічних правил і стандартів, транспорту, фінансових послуг тощо.

 

Крім того, залишається чинним схвалений сторонами у 2009 році Порядок денний асоціації Україна-ЄС як спільний інструмент підготовки та виконання Угоди про асоціацію.

 

Із 1 листопада 2014 року тимчасово набирають чинності такі розділи/статті Угоди про асоціацію України з Євросоюзом:

– Розділ І. “Загальні принципи”;

– Розділ ІІ. “Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики”, стаття 4 “Цілі політичного діалогу”, стаття 5 “Форуми для проведення політичного діалогу”, стаття 6 “Діалог та співпраця з питань внутрішніх реформ”;

– Розділ ІІІ. “Юстиція, свобода та безпека”, стаття 14 “Верховенство права, повага до прав людини та основних свобод”, стаття 19 “Рух осіб”;

– Розділ V. “Економічне та секторальне співробітництво”, глава 1 “Енергетична співпраця, включаючи ядерні питання” (за виключенням статті 338 (k) (щодо просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату 1997 року), статей 339 (щодо обміну інформацією та досвідом) та 342 (щодо співпраці у сфері цивільного використання ядерної енергії);

 – Глава 6. “Довкілля” (за винятком статей 361 (сфери співпраці), 362 (1) (с) (планування подолання наслідків стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій), 364 (співпраця у сфері цивільного захисту), 365 (а) (розвиток всеосяжної стратегії у сфері навколишнього середовища) та 365 (с) (розвиток та імплементація політики з питань зміни клімату);

– Глава 7 “Транспорт” (за винятком статті 368 (3) (обмін інформацією і спільну діяльність на регіональному та міжнародному рівнях), 369 (а) (розвиток сталої національної транспортної політики) та (d) (приєднання до відповідних міжнародних транспортних організацій та угод). При цьому посилання у статті 369 (с) на “розвиток стратегій фінансування на стратегій фінансування, спрямованих на утримання, усунення перешкод у пропускній здатності та розвиток неповної інфраструктури” не створює будь-яких фінансових зобов’язань для держав-членів ЄС;

– Глава 12 “Фінансові послуги”;

– Глава 17 “Сільське господарство та розвиток сільських територій” (за винятком статті 404 (h) щодо посилення гармонізації з питань, які обговорюються в рамках міжнародних організацій);

– Глава 18 “Політика у галузі рибальства та морська політика” (за виключенням статті 410 (b) (ініціативи щодо перевірки та контролю рибальської діяльності шляхом використання необхідного обладнання для спостереження), 411 (співробітництво щодо інтегрованої морської політики);

– Глава 20 “Захист прав споживачів”; – Глава 26 “Співробітництво з питань громадянського суспільства”;

– Глава 28 “Участь в програмах та агентствах ЄС”; – Стаття 353 щодо поступового наближення до структури оподаткування, визначеної у праві ЄС; – Стаття 428 щодо поступового наближення законодавства та практики до принципів права ЄС, зокрема у сфері інфекційних хвороб, служби крові, трансплантації тканин і клітин, а також тютюну; – Розділ VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством”;

 

– Розділ VIІ “Інституційні, загальні та прикінцеві положення” за виключенням статті 479 (1) у тій мірі, в якій положення цього Розділу обмежені для забезпечення тимчасового застосування цієї Угоди як визначено у вербальній ноті; – Додатки XXVI, Додаток XXVII (за винятком ядерних питань), Додатки XXVIII-XXXVI (за винятком пункту 3 в Додатку XXXII), XXXVIII-XLI, XLIII та XLIV, а також Протокол III.

 

 

 

1.11.2014