Три місяці тому, народжуючи третю дитину в Івано-Франківському міському пологовому будинку, породілля пережила складні пологи. У їх результаті новонароджений Олександр кілька тижнів перебував у реанімації, потім – у відділенні інтенсивної терапії обласної дитячої клінічної лікарні. Зараз матір з немовлям у Києві. Лікування обходиться сім’ї у 1500 гривень на тиждень, і за 12 тижнів про покращення поки що не йдеться. Ймовірно, дитину оперуватимуть.

Мати новонародженого хлопчика переконана, що все це – результат лікарської помилки. Відтак із заявою про злочин вона звернулася до прокуратури. Не останню роль у її написанні зіграв той факт, що двоє лікарів із тих, які приймали у неї пологи, вже були причетні до смерті породіллі та її дитинки кілька років тому. Наталія Гуменюк-Шутка та Володимир Лапа досі працюють і, як бачимо, далі прославляють себе та охорону здоров’я своєю роботою.

Кесарити запізно

Нижче подаємо читачам історію народження хлопчика зі слів його матері. Вагітність протікала без ускладнень, жінка стояла на обліку, всі аналізи та обстеження проходила вчасно. На 32-му тижні вагітності, пройшовши УЗД, вона дізналася, що дитя знаходиться в сідничному положенні. Не здивувалася, тому що першу дитину теж так народжувала. За день до пологів, 5 серпня, планово відвідала жіночу консультацію. Лікуючий лікар провів огляд, призначивши УЗД на наступний день, щоб підтвердити, що дитина знаходиться в сідничному положенні і є необхідність кесаревого розтину.

Але призначеного УЗД жінка не дочекалася. Бо уже 6 серпня о 6-ій ранку вона відчула болі внизу живота, це був 36-37 тиждень вагітності. Викликавши таксі, жінка поїхала до пологового. О 8-ій годині, зустрівшись з лікарем Савіцькою (саме вона й мала провести розтин), вагітна познайомилася з Володимиром Лапою. Оглянувши її, він заявив, що це не просто сідничне, а ніжне передлежання.

Коли у жінки почалися перейми, лікарі почали готувати її до операції. Пацієнтку  наполегливо захотіла подивитися Наталія Гуменюк-Шутка. Оглянувши вагітну, вона впевнено вигукнула: «Так це ж голова, а не ніжки! Подивіться самі!» Савіцька та Лапа перевірили і заявили, що це головне положення. Відтак медики вирішити не проводити операцію.

«Я попросила все одно провести кесаревий розтин, – пригадує жінка, – але вони посміялися і сказали, що показів на це немає. Бо це третя дитина, я швидко народжу, а при операції дуже обколюють ліками і це буде гірше для мене і для дитини. Лікарі дуже самовпевнено казали, що це головне передлежання. Я багато разів просила, щоб мене все одно кесарили, навіть якщо це не сідничне положення, але Гуменюк-Шутка посміхнулася і сказала, що немає показів для цього. Запевнила, що це недоцільно і я тільки завдам шкоди дитині».

Далі пробили води, вкололи окситоцин і залишили лежати на столі. Жінці дали на підпис якісь папери, заспокоївши, що це формальність. Через декілька хвилин лікарі побачили, що у дитинки зникає серцебиття. Констатували, що це все таки сідничне передлежання, проте кесарити уже пізно.

«Стягнули мене нижче на кріслі, – продовжує жінка. – Лапа декілька разів крикнув за анестезіологом, щоб робити загальний наркоз. Гуменюк-Шутка стояла переді мною і прощупувала, щоб витягнути дитину. Вставили мені в руку катетер і ввели якісь ліки, після чого дали кисневу маску і я відключилась. Прийшла до тями вже в палаті, і дізналася, що в дитини було подвійне обвиття пуповиною, що витягнули сина за ноги без ознак життя. Але завдяки професійним діям завідувачки дитячої реанімації дитинку врятували».

Наступні два тижні малюк перебував у реанімаційному відділенні. Три дні не було самостійного дихання, тому він перебував на штучній вентиляції легень. Далі дитинку транспортували у відділення інтенсивної терапії новонароджених дітей обласної дитячої клінічної лікарні. Хлопчик і далі перебував на штучній вентиляції легень та ентеральному годуванні. У результаті цього в дитини розвинулася двобічна бронхопневмонія.

Так малюк отримав гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку тяжкого ступеня та дихальну недостатність третього ступеня. Як підкреслює його мати, через «непрофесійні дії лікарів, халатність, самовпевненість та злочинну недбалість» щодня її дитина змушена боротися за життя.

 

За протоколом

Слід нагадати, що 29 січня буде чотири роки, як в Івано-Франківську після пологів трагічно померла молода жінка Ярина Томашівська. Вона народжувала в гарячці, втратила багато крові, стрімко впав гемоглобін, почали відмовляти нирки. Жінка померла від запалення легень, до якого, очевидно, й призвели лікарські помилки. Її син також помер, переживши маму на дев’ять днів. Родичі померлої тоді теж зверталися у прокуратуру, звинувачуючи лікарів у халатності. Медики переконували, що смерть породіллі сталася в  результаті невідомого вірусу, але аж ніяк не через недбалість. Мовляв, вони все робили «за протоколом». Так тривало доти, поки не втрутилася прокуратура та ЗМІ.

Після розголосу цієї історії комісія запрацювала інтенсивніше та прискіпливіше і встановила, що у випадку надання медичної допомоги Томашівській мала місце «недооцінка ступеня перинатального ризику, що призвело до вибору не до кінця обґрунтованої очікувальної тактики ведення пологів, які ускладнилися виникненням шоку поєднаного ґенезу». А до смерті, начебто, призвело «приєднання вірусної інфекції, яка ускладнилась двобічною вірусно-бактеріальною пневмонією, дихальною недостатністю, серцево-судинною недостатністю, гострою нирковою недостатністю на фоні поліорганної недостатності, що повністю не минула».

Таким чином, висновки комісії дали підставу звинувачувати лікарів лише у неправильній оцінці ступеня ризику. Комісія дала рекомендації головному лікарю міської клінічної лікарні Тарасові Масляку вирішити питання щодо доцільності перебування на посаді головного лікаря міського пологового будинку Михайла Пруднікова «за відсутність системи адміністративного контролю керівництва за жінкою, яка перебувала у важкому стані в даному закладі, та невиконання вказівки Головного управління охорони здоров’я ОДА щодо інформування головного позаштатного спеціаліста з акушерства та гінекології І. Вакалюка».

Також комісія рекомендувала вирішити питання про припинення роботи в пологовій залі заввідділення акушерської патології міського пологового будинку В.Лапи, Т.Чумак та Н.Гуменюк (Шутки).

Згодом медики, начебто, поставили крапку в службовому розслідуванні. Головний лікар видав наказ про звільнення з роботи заввідділення акушерської патології міського пологового будинку В.Лапи, а лікарів Т.Чумак та Н.Гуменюк (Шутку) розпорядився відсторонити від роботи в пологовій залі і перевести на роботу в жіночу консультацію. Головного лікаря міського пологового будинку Михайла Пруднікова показове звільнення з посади оминуло. Може, й добре, бо для чого звільняти, щоб потім знову приймати?..

 

Без особливих порушень

Отже, останніх кілька тижнів працює комісія, а сім’я продовжує боротися за життя малюка. Наразі мама з тримісячним сином у столиці. За цей час, каже жінка, кудись зникли документи про її вагітність. «Мені потрібні були копії аналізів на торч-інфекції дитини, – розповідає вона, – тому моя мама пішла спершу у лабораторії, там сказали, що так довго аналізи не зберігають, далі вона пішла в архів. Там історія ще була, але аналізів на торч уже не було. А потім мій лікуючий лікар повідомив, що історія зникла. Сказав, що його викликали до головного лікаря, і той наказав відновити історію вагітності. А як це можна відновити? Хіба я пам’ятаю, які аналізи і коли здавала?»

Головний лікар міського пологового будинку Михайло Прудніков коментувати ситуацію не квапиться. Мовляв, працює комісія, яка уже двічі збиралася, варто почекати, поки вона завершить свою роботу. Проте додає, що «особливих порушень там не знайшли».

Заступник керівника департаменту охорони здоров’я Зоя Ціхонь теж розповідає про комісію, яка проводить службове розслідування. «З’ясовує, чи не була допущена лікарська помилка, від якої ніхто не застрахований, – пояснює вона, – чи були якісь моменти, які призвели до того випадку, який стався».

На якесь уточнювальне запитання чиновниця роздратовано каже: «Ви не можете зрозуміти, тому що ви не лікар. А я вам пояснюю, що є протоколи надання допомоги, затверджені Міністерством охорони здоров’я. Комісія, в першу чергу, працює з тією медичною документацією, яка в них є, і перевіряє її».

До складу комісії входять люди, які не були учасниками цієї історії, мають досвід організаторської роботи, професійний досвід та присвоєні кваліфікаційні категорії. Всі її члени – акушери-гінекологи. Тому що тільки вони можуть сказати, чи безпомилково інший акушер-гінеколог надавав допомогу. Навіть хірург, акцентує Зоя Ціхонь, не знає, чи правильно травматолог надавав допомогу, бо є різниця.

«В будь-якій справі, де є постраждалий чи претензія, – продовжує Ціхонь, – треба досконало володіти ситуацією. Ніхто не застрахований від помилки. Якщо ця помилка виникла через якісь певні обставини, не залежні від людини, яка надавала допомогу, то це одне, а якщо щось інше – то друге».

Проте вона переконує, що історія хвороби зникнути не могла. Мовляв, з нею зараз працюють. Бо коли виникають схожі випадки, то на історію хвороби накладають вето. Її не можна ні переробити, ні переписати, а з документів знімають ксерокопії…

Що ж до випадку, який стався кілька років тому, Зоя Ціхонь відповідає так: «Перепрошую, що стосується першого разу, то рішення департаменту охорони здоров’я було звільнити із займаної посади. А решта стосується органів суду і слідства. Бо ми фактично не маємо права звільнити людину з роботи, тому що вона не є безпосередньо нам підпорядкована».

Щодо рішення про відшкодування витрат, які щодня несе сім’я, Ціхонь підкреслює, що й тут рішення приймають правоохоронні органи.

Отже, вердикт комісії є підставою для написання відповіді прокуратурі. Погоджуватися з висновками комісії чи продовжувати розслідувати випадок, вирішуватимуть саме там. Відтак нині є сподівання на те, що правоохоронці таки забезпечать чесне та незалежне розслідування. Постраждала жінка вимагає у прокуратури притягнути до кримінальної відповідальності лікарів Гуменюк-Шутку Н.М., Лапу В.І. та Савіцьку Н.В.

 

 

Тетяна СОБОЛИК