«Голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич два тижні заповнює е-декларацію, але ще не дійшов до кінця. «Два тижні. Причому у мене таке враження, що вони щодня щось змінюють…» – розповів Сич і додав, що аналогічну ситуацію він спостерігав, коли намагався зафіксувати свою стипендію у докторантурі.

Нині, зізнається Сич, він заповнює розділ «Нематеріальні активи», де прагне зафіксувати всі свої книги, наукові та публіцистичні статті. «У мене вже більше 10 книжок, понад півсотні наукових статей, ще зо дві сотні публіцистичних. Аби кожну річ записати, треба сидіти над е-декларацією днями», – каже Сич.

Зазначимо, що Олександр Сич є також заступником голови Всеукраїнського об’єднання «Свобода» з питань ідеології».

(http://www.ukrinform.ua, 26 жовтня 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. Сидів того року і один, [і другий] тиждень у городі галицькому боярин цілком свободний та купець [ідеологічний] Алекс на прозвисько На Три Букви, думками своїми [не причесаними] вельми багатів та пером окриленим та насиченим, аки ясен, скрипів [раз у раз], декларуючи  невтомно, аки пчола з [помаранчевого] вулика, скарби свої неміряні, маєтки, хороми, сараї та інші комори [порожні], а ще стипендії докторські, аки ковбаса, значки пластунські, аки комсомольські, та інші [активи] матеріальні та нематеріальні.

Не було ж видно ні кінця ні краю [роботі] сій декларативній, кропіткій та натужній, бо самих лише сувоїв [книжкових] було у нього стільки, що не злічити їх ні на пальцях рук обох, ні на трипальцях [трьох] хоругв партійних, а ще ж зафіксувати старався він усі свої промови публіцистичні і передмови націоналістичні, монографії історичні та історії монографічні, і програми [передвиборчі], і статті наукові та всілякі інші помисли державотворчі, ціни яким не було, а було ж того [добра] цілих дві сотні та ще півсотні менших. І так шурхотіли золотом [фальшивим], аки листя опале, під руками його сі папери цінні та [недооцінені], а паче всього дорогі були Алексові мемуари його із палат стольних кабмінівських на [двісті п’ятдесят] сторінок про роботу його в уряді грузинських камікадзе та комікашвілі.

Були ж йому від трудів сих [декларативних] знамення грізні та видіння дивні: то город галицький йому з-перед очей зникне, то знову появиться у вікні [електронному], а за вікном являлася йому не задекларована калина [одна], а за столом родина одна, і стежина делятинська, що додому вела, також одна, і любов на все життя одна штука, і журба до забуття [так само одна].

І бачив він, аки крізь марево [е-декларативне], що пощезали довкруг, аки обри, [кобри] та інші даішники, усі до одного князі та бояри [корупційні], що народ вельми примучували, а зійшли на престоли самі лише праведні та справедливі, аки серафими [шестикрилі] із годинниками швейцарськими на кожному крилі, бо ж блаженні є гнані за правду [владою попередньою], та їхнє є царство небесне та кілька мільйонів [готівкою].