Гостей фестивалю бойківського меду пасічники припрошували покуштувати неймовірно різнобарвні карпатські меди, попити медових напоїв, придбати бальзами та креми, виготовлені на основі воску та меду, бджолине молочко, цілющий прополіс та пилок і так звану “вітамінну бомбу” з екзотичних фруктів та спецій, залитих акацієвим медом. Як розповіли репортерові “ГК” по секрету, найцінніший мед бджоли у Карпатах приносять зі смерекових лісів.

 

Минулої неділі, 23 серпня, центральна площа Долини біля районного “білого дому” гуділа, ніби вулик. На фестивалі бойківського меду пасічники з Долинщини та Калущини, Стрийщини та Рожнятівщини припрошували покуштувати неймовірно різнобарвні карпатські меди, попити медових напоїв, придбати бальзами та креми, виготовлені на основі воску та меду, бджолине молочко, цілющий прополіс та пилок і так звану “вітамінну бомбу” з екзотичних фруктів та спецій, залитих акацієвим медом. І я там був…

…Ранiше я знав про мед лише те, що вiн буває липовим, гречаним або квiтковим. Але виявилося, що першi два сорти у Карпатах насправді дуже рiдкiсні. Гречку у горах практично не вирощують, тому коричнево-червоний мед, який продають на мiсцевих ринках, здебільшого завiзний. А липа, як з’ясувалося, примхливе та вибагливе дерево. Хоча вона й вважається найщедрiшою за видiленням нектару (лише одне велике дерево може дати пiд час цвiтiння 10-15 кiлограмiв меду), але медоносить тiльки за теплої сонячної безвiтряної погоди i вимагає великої вологостi повiтря. У зонi Карпат такi умови в час цвітіння липи трапляються дуже рiдко.

Найпоширенiший карпатський мед – той, який зазвичай називають квiтковим. Щоправда, сортiв його є дуже багато, а його вiдтiнки так само, як лiкувальнi та харчовi властивостi, залежать насамперед вiд мiсця “кочiвлi” пасiки. Гарантованi медозбори у високогiр’ї дає насамперед малина. Її квiточки похиленi вниз, тому нектар iз чашечок не може змити нi дощ, нi роса. До того ж малина не потребує високої температури повітря i вже при 12-14 градусах тепла дає добрий медозбiр.

Чистий мед iз лiсової малини, який, загустiвши, робиться цiлком бiлим, бджолярам вдається вiдкачати нечасто. Бо на тих самих зрубах та буреломах, де ростуть цi ягоди, трапляються також цiлi масиви iван-чаю, який у Карпатах також є одним з найкращих медоносiв. Сумiш нектарiв з малини, ожини, iван-чаю та різнотрав’я утворює так званий високогірний карпатський мед – смачний i цiлющий.

Не меншу славу природних лiкiв має i полiфлорний мед з лучних трав – конюшини бiлої, материнки, чебрецю, плакун-трави, розхiдника. Хоча кожна з цих рослин зокрема дає мало меду, але в сукупностi та завдяки послiдовному і тривалому цвiтiнню рiзнотрав’я сприяє значному медозбору. Цей мед темнiшого кольору, нiж високогiрний, а нектар, зiбраний бджолами з рiзних трав, збагачує його хiмiчний склад i перетворює солодощi на рятiвнi лiки від рiзних хвороб.

Та найбiльша дивовижа карпатських бджолярів – падевий мед. Він чорний аж із зеленим відливом. Недарма, його називають “смерековим” медом. Та не тільки кольором цей мед суттєво відрізняється вiд нектарного, але й за хімічним складом, адже зiбраний він зовсiм не з квiтiв. Виявляється, бджоли визбирують на стовбурах дерев маленькi солодкi краплинки – виділення попелиць та iнших сисних паразитів, якi живляться рослинними соками. Тому в “смерековому” медi бiльший вмiст складних цукрiв, бiлкiв, мiнеральних речовин та ферментiв. Кажуть, за кордоном баночка такого меду коштує найдорожче i вважається найцiннiшим продуктом бджолярства.

Як пояснив один пасiчник, бджоли змушенi збирати падевi продукти тодi, коли бракує нектару. Падевi взятки бджоли приносять у лiтнi мiсяцi, облiтаючи стовбури смерек, ялиць, сосен, букiв та лiщини. Проте у цей час бджолярi повиннi пильнувати, щоб падевий мед не залишався у вулику, адже вiн не тiльки непридатний для зимiвлi бджiл, а навiть викликає отруєння в цих комах. Бо що для людини добре, то бджолі – смерть…

Богдан СКАВРОН