Деякі батьки дошкільнят, які відвідують школу-садок №3 в Івано-Франківську, скаржаться на те, що їхніх дітей там погано харчують, а на кухні – антисанітарія. Натомість директорка закладу запевняє, що це все наклеп, і називає скаржників неадекватними. У департаменті освіти створена комісія, яка повинна перевірити і якість харчування, і психологічний клімат в колективі.

Особливість цієї школи-садка полягає у тому, що там є дві групи з цілодобовим перебуванням дітей, а також його відвідують діти з малозабезпечених сімей, з  батьків яких не вимагають жодних внесків. Проте через переповнення садків у місті та зручність розташування цього закладу його відвідують і діти з забезпечених родин.

Терпець увірвався

На ініційовані батьками збори стосовно незадовільного харчування дітей у садку 2 листопада прийшли понад два десятки осіб. Мами дітей з групи №5 Зоряна Маланчук та Марина Стафій поінформували присутніх про перевірку на кухні. За словами пані Зоряни, ще з вересня батьки вирішили контролювати харчування своїх дітей, про що повідомили медсестру та завідувача закладу. До таких дій вони вдалися після того, як їм набридло терпіти те, що діти приходять додому голодними, скаржаться на біль у животі та потрапляють у лікарні.

«Ми робили ревізії неодноразово і бачили, наприклад, що у меню пише «кава з молоком», а молока немає. У меню немає ніякої різноманітності, відсутні кондитерські вироби, фрукти, – розповідає Зоряна Маланчук. – Ми перевіряли обід. У супі було тільки дві картоплини. Останньою краплею стало те, що коли ми прийшли на обід (а там була пшенична каша, суп гороховий і підлива з курячим м’ясом), то у підливі були грудки муки, а в каструлі ми знайшли хрящ, шкірки і волокна м’яса. Не шматки, а волокна. А м’яса мало би бути 38 грамів на дитину».

Відтак обурені батьки пішли до директорки, щоб вона перевірила, що їдять діти у групі №5. По дорозі у групу директорка дозволила їм перевірити кухню. За словами пані Зоряни, побачене їх вжахнуло. Біля тарілок стояв мішок з яблуками, коло умивальника – шматок господарського мила, який уже розлізся і почорнів. Крім того, посуд миють смердючими ганчірками, а в муці – повно молі.

«Я знайшла сито, але в мене його швидко забрали. Потім я знайшла друге сито, де було повно молі та цвіль. Уявіть собі, що ним сіють муку. У холодильнику про товарне сусідство нічого не чули. Стоїть масло, накрите пергаментом, поруч – розкрите, зверху – пачка майонезу, а збоку – ненакритий салат з буряка», – обурюється пані Зоряна, яка має кулінарну освіту.

Відтак ганчірку та стерилізовану банку вона забрала з собою, щоб здати їх на перевірку в санепідемстанцію. Однак ні в міській, ні в обласній санстанції ці речі не прийняли. Тоді батьки звернулися до заступника міського голови Олександра Левицького, який пообіцяв розглянути їхню заяву та перевірити садок.

Крім всього іншого, батьки обурені ще й постійним вихвалянням директорки тим, що через погане фінансування вона садок утримує за свої кошти.

 

Голод – не брат

Зоряну Маланчук та Марину Стафій підтримують й інші батьки. «6 жовтня моя дитина блювала, з’ївши печінкові котлети у садочку. Він деколи приходить і каже, що одні діти їли у групі білий хліб, а одні – чорний, тому що хліба не вистачає. Дитина приходить додому реально голодна, і я боюсь, що вона прийде нездорова з садочка», – ділиться своєю історію Світлана Балита-Пермякова.

Мама п’ятирічного хлопчика Мар’яна Скрипнюк також каже, що її син приходить додому голодний: «Він, як дикий, накидається вдома на їжу, так, ніби її ніколи не бачив. Я не задоволена зовсім таким харчуванням, меню кожного дня однакове, а порції дуже маленькі. Ми лише виходимо з садка і відразу йдемо в магазин за булочкою чи печивом, і він по дорозі додому їсть».

А от Ользі Марків є з чим порівняти, адже одна її дитина відвідує садок №12, а інша – школу-садок №3. Жінка каже, що з цього садка сина не перевела тільки тому, що він дуже прив’язаний до виховательки. Вона була вражена красою та акуратністю садка №12, та й дитину після їжі там не болить живіт, як тут старшого сина. Тому старший у садок ходить тільки тоді, коли вже немає з ким його залишити вдома.

«Директорка мені кричить, що в нашому садку немає благодійних внесків, а перед цим ми зібрали гроші і поміняли вікна, які були забиті клейонкою. Я приходжу в той садок на свято – там красива ялинка, Дід Мороз, діти тішаться. Приходжу в цей – а тут якась паличка і свято закінчилось. Ні Діда Мороза, ні Миколая», – скаржиться вона.

Мама двох дошкільнят Марина Стафій каже, що після перевірок вихователі тепер бояться, що їх звільнять. Тож батьків більше не пускають у групу перевірити, що їдять їхні діти, а на вихователів та їхніх помічників чинять тиск, оскільки вони «не змогли закрити рот батькам». До вихователів у батьків немає жодних претензій, тож вони на наступних зборах писатимуть заяви, аби їх не звільняли.

«Директор попросила нашого вихователя написати, хто ці батьки і невже вони зробили для групи так багато, – додає пані Зоряна. – Та ми за три роки поміняли балконні двері запасного виходу, два вікна, відшліфували і полакували підлогу, поставили кухонний набір у нашій групі. Я не рахую вилки, чашки, туалетний папір, миючі засоби, канцелярію. Це понад 13 тисяч на основні видатки».

Ні директора, ні його заступника на батьківських зборах не було. Батьки нарікають, що спілкуватись із завідувачем дуже важко. «Я їй про їжу, а вона мені про свій захід. Я їй про їжу, а вона мені знову про захід. Я розумію, що вона письменниця. То хай займається своїми справами після роботи», – зауважує Зоряна.

Разом з тим батьки кажуть, що галас стосовно харчування дітей уже частково дав ефект. На наступний день після перевірки на кухні з’явився навіть засіб для дезінфекції рук, а у меню дошкільнят вперше за три роки є голландський сир, сік, рибні котлети тощо.

«Директор сказала, що ми хочемо погострити об когось зуби. Та не хочу я гострити зуби, ви дайте моїй дитині нормально їсти, і я буду мовчати. Ну, ми рік терпіли, два, три, але скільки можна?!» – обурюється Зоряна Маланчук.

 Наклепи «неадекватів»

Директор школи-садка №3 Ганна Дорошенко позиціонує себе як поетеса, журналіст, корінна франківчанка та директор школи-садка для неадекватних та малозабезпечених. Вона повністю відкидає звинувачення батьків. Ба більше, називає їх неадекватними.

Пані Дорошенко розповідає, що створила заклад з цілодобовим перебуванням діток за своїм задумом у 2003 р., аби забрати їх з вулиці. Все життя вона  працює на посаді директора, ним стала одразу після закінчення інституту. «У цій школі я працюю 34 роки на посаді керівника. За цей час 50% таких закладів знищено чи забудовано. Значна частина людей працює зі мною понад 30 років. Виходячи з цього, ви можете зрозуміти рівень професійності наших працівників, – продовжує вона. – Враховуючи те, що я не тільки директор, а й письменниця і журналіст, я 10 років на власному ентузіазмі робила газету «Кур’єр освіти», яка нещодавно вмерла природною смертю. Відповідно, і тоді, і тепер двері в кабінет міського голови та його заступників відкриваються на автоматі від мого погляду в зручний для мене час».

Ганна Дорошенко каже, що коли створювала таку школу, то одразу попередила колектив, що буде нелегко, адже не можна працювати на смітнику і пахнути французькими парфумами. Розуміла, що йде «на воші, вбивць, неадекватів», аби рятувати від них їхніх дітей, тому будуть скарги і претензії. Принцип її школи-садка – зібрати дітей з найважчих родин. За першим задумом, їх мало бути не більше 30% від інших дітей. Проте бувало, звісно, і 50 на 50. Зараз там у початкових класах навчаються 99 дітей, а садочок відвідують 210 дошкільнят.

«Я щосекунди чекаю, що зайде безкозирка «Аврора» з немитою пикою, в брудних заволочених чоботах, з патронташем, закривавленими руками і скаже: «Ти інтелігент? Директор? А я – власть! І я тебе знищу! Дітей годуєш тарганами?! То нічого, що я за садок не плачу і нігде не роблю. А мої українські діти заслуговують бананів і ананасів. Ти кажеш, що нема грошей на садок? Ади пише в Інтернеті, що мільйони дають. Де ті мільйони діваєш?!» – так барвисто змальовує пані Ганна свою небезпечну роботу, наводячи приклади висловів, які  чує «через день».

А все тому, пояснює директор, що батьки, які не платять за садок як малозабезпечені, гордо проходять повз оголошення: «Потрібна прибиральниця», бо чекають на оголошення: «Потрібна королева». Відповідно, не маючи чим зайнятися, вони хочуть покерувати. Наприклад, у четвер, коли вона готувала мультимедійну презентацію до вручення літературної премії ім. Ярослава Дорошенка – її чоловіка, до кабінету увірвалися «дві мегери» та «мужчиноподібний» батько, які почали «сипати претензіями до харчування».

«Вони і до того декілька разів приходили з претензіями на погане меню. Але ми меню складаємо на основі примірного, несемо в санстанцію, яка завіряє, і працюємо згідно з ним. Санстанція із закладу не вилазить, бо діти в мене специфічні. Тут воно нормально поїло, вдома з’їло, що попало, потрапляє в лікарню, і перше питання – чи ходить у садок чи школу. Не питають, що вдома їли, – обурюється керівник. – Батьки приходять і кажуть: «Чому у вас бурячок тушений? Моя дитина любить корейську моркву». Медсестра каже, що не можна годувати їх нею, бо там оцет, перець. Але якщо в адекватному стані людина бачить, що їй показують, то неадеквати мають таку властивість, що якщо хочуть бачити чорне, то показуй їм всі кольори веселки, а вони будуть бачити лиш один колір».

За словами директорки, ці «вершителі світу» наказали їй негайно йти і показати кухню. Хоч вона і заборонила їм туди заходити, вони все одно увірвалися. Далі батьки розпочали відеозйомку і почали кричати, який там безлад. Хоч там і нема євроремонту, але там ідеально вимита плитка та чистота, запевняє пані Ганна, а тією вищезгаданою брудною ганчіркою працівниці мили картоплю, а не посуд.

Пані Дорошенко підкреслює, що цей заклад – єдиний у місті, де не збирають вступні внески, гроші на ремонти, а деякі батьки тільки оплачують харчування дітей. До того ж, фінансування його настільки погане, що слово «мізерне» – це ще комплімент. Тому багато чого вона купує в заклад за свої гроші, дещо віддають задарма знайомі та незнайомі, а дещо купують меценати. Однак гроші вона ніколи ні в кого не просить.

Стосовно батьківських зборів директор каже, що їй про них батьки повідомили у понеділок. Та оскільки графік заходів на місяць був узгоджений з департаментом освіти і науки заздалегідь, то вона не змогла бути на зборах, а була на врученні літературної премії ім. Ярослава Дорошенка. Тому вона й  заборонила проводити збори та сказала, що готова їх дозволити та бути присутньою на них, якщо це завчасно узгодити. За її словами, більшість батьків відмовилися йти на ці збори та написали заяви, що до них телефонували та стверджували, що вихователі б’ють дітей, спостерігається отруєння, однак вони з цим не згідні.

Що ж до покращення харчування після перевірки батьків, директор зазначила, що меню затверджується на місяць, а тому воно «як було хорошим, так і є».

Не по-педагогічному

Директор департаменту освіти і науки Ігор Смаль визнає, що проблеми в цьому закладі є. Батьки вже звернулися до нього зі скаргами на погане харчування, і створена комісія, яка має перевірити якість харчування та моральну ситуацію в колективі. Крім того, він наголошує, що ділити дітей чи їхніх батьків за якимись ознаками не можна, оскільки це зовсім не по-педагогічному. Називати дітей чи їхніх батьків «неадекватними» справжній педагог не має жодного права, а керівник має сто разів подумати перед тим, як щось говорити.

«У листі батьків йдеться не лише про харчування, а й про багато неприйнятних речей. Мені пояснюють, що заклад специфічний, бо специфічні батьки, які мають дітей, що, начебто, є якимись особливими. Я розумію, що це ніколи не буде відповідати дійсності, бо всі батьки та діти – рівні та мають отримувати послуги однакової якості», – пояснює Смаль.

Якщо комісія підтвердить скарги батьків, то керівнику буде оголошена догана. Звільнити його просто так департамент не може. Тільки якщо таких доган буде декілька або керівника не буде на робочому місці. Проте останнє довести майже неможливо. Однак догани враховуватимуться, коли буде проводитися конкурс на посаду.

«Керівникові закладу – 61 рік. Одна з освітянських проблем – вік керівника не регламентується жодним законодавчим актом. Тому це лише добра воля керівника йти на заслужений відпочинок. Але в більшості випадків цієї доброї волі немає», – зазначає чиновник.

Що ж стосується фінансування цього закладу, то Смаль стверджує, що на підтримку його в належному стані та на харчування коштів достатньо. Кошти на харчування виділяють пропорційно до кількості дітей однаково в усіх садочках, тому з цим не мало би бути ніяких проблем. Майже 50 тис. грн. виділено з червня по вересень на потреби садочка. Крім того, 27 тис. грн.  виділено на поточний ремонт.

«Всі розмови, що садочок бідний-нещасний і керівник все купує за свої гроші – це лише розмови. Коли ти творча людина і за своїми польотами фантазії не бачиш нічого іншого, то дуже важко поєднати одне з іншим», – резюмує директор департаменту освіти і науки.

Наталя КОЗАК