Для українців церква завжди була важливою. Вона стала прихистком у вирі життя. Кожен прихід до храму Божого є зустріччю з Господом, коли на інший план відходять проблеми, переживання, пироги на стільниці… Поки на Городенківщині громада оновлювала храм, виходець з цього району збудував церкву на Одещині.

Церква згуртовує людей не гірше, аніж спільні забави чи спільне горе. Це довели жителі села Раковець Городенківського району, коли нещодавно гучними дзвонами зустрічали преосвященного єпископа Юліана, який відвідав парафію святого великомученика Димитрія Солунського і на початку богослужіння освятив внутрішній розпис храму.

На Божественній літургії з владикою Юліаном служив настоятель Храму святих апостолів Петра і Павла міста Городенки, отець-декан Богдан Мороз. Як повідомляють у Коломийській єпархії Української православної церкви Київського патріархату, у Літургії також взяли участь протоієреї і священики Микола Симчич, Богдан Войтишин, Василь Петрович, Михайло Возняк, Андрій Дмитрук, Олексій Мороз, Василь Барчинський, Іван Мороз, Володимир Молявчик, Любомир Петришин, протодиякон Іван Бігус та диякон Михайло Голіней.

Парафіяни не шкодували грошей на новоосвячений розпис. А коштів на ремонт та благоустрій церкви таки витратили немало – близько 550 тисяч гривень, з яких лише малярські роботи коштували орієнтовно 460 тисяч. Для прикладу, за 65 тисяч гривень вірні церкви побудували підсобне приміщення, у якому була необхідність, а за 21 тисячу відновили електричне освітлення.

Допомагали церковці у придністрянському селі усі небайдужі – жителі села, гості, вихідці, приватні підприємці… Чималу лепту внесла й Раковецька сільська рада, перерахувавши церкві 9 тисяч гривень, які мали піти на соціальний розвиток села. “Ці кошти ми отримали як плату філії «Перспектив» за користування землею на території Раковецької сільської ради. Планували продовжити відновлення вуличного світла, придбати нові труби для модернізації водогону у селі Раковець, але оскільки у церкві розпочали реставрацію, ми вирішили перенаправити гроші”, – розповідає сільський голова Іван Лонич.

Справді, парафіяни у Раківці зробили благе діло. Церква стає тим інститутом, який соціалізує українців. Це підтверджує і життєвий досвід Романа Дороша, який народився і виріс у сусідньому селі Семенівка. Справою свого життя він обрав служіння Христу, аби нести Його слова до людей.

Найбільшим здобутком отця Романа стало освячення Церкви Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, оскільки саме він є ініціатором будівництва цього храму на околиці Одеси.

«П’ять років я служив Літургію у Катедральному соборі Різдва Христовогов Одесі. Згодом зародилася ідея збудувати церковцю. Спочатку у нас був вагончик. У ньому навіть освячували паску на Великдень. Проте той вагончик вкрали. Відтоді ми за п’ять місяців збудували церкву», – ділиться враженнями священик.

І ось нещодавно вікарій Київський  Геронтій  освятив храм та відправив Літургію. З благословення предстоятеля Української автокефальної православної церкви, блаженнішого Мефодія, за ревну працю правом носіння хреста з оздобами нагородили настоятеля храму, протоієрея Романа.

Вулиця, на якій збудована церква, належить до Одеси, а знаходиться на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району. Від церкви до території міста – менше півкілометра. «У цій місцевості взагалі  немає української церкви, навколо – лише церкви Московського патріархату. Люди почали давати гроші, аби молитися українською мовою. Раніше я працював у Чернівецькому торгівельно-економічному інституті, то і звідти нам надали допомогу. Рідко я брав гроші в руки – просив заплатити ту суму за матеріали. Багато хто перестав ходити на російськомовні Богослужіння і приєднався до нас”, – захоплено розповідає настоятель храму. У планах отця Романа – розбудова парафії: побудувати велику церкву, а у теперішньому приміщенні відкрити недільну школу.

        

 Микола ГУРАК