У Коломиї помер однорічний Руслан Червінський. Змиритися із втратою єдиного сина батькам не під силу. Вони стверджують, що дитина росла здоровою, а за п’ять днів до смерті йому зробили щеплення КПК (кір-паротит-краснуха). Що стало причиною смерті здорового однорічного малюка, достеменно стверджувати не може ніхто.
Смерть уві сні
Руслан Червінський був третьою з чотирьох дітей у родині і єдиним хлопчиком. Він народився 12 серпня 2013-го, а помер 26 жовтня 2014 року, проживши лише рік і два місяці. Зараз батьківське горе трохи розраджує 4-місячна наймолодша доця, а впоратися з болем утрати допомагають дві старші доньки, 8-ми та 11-ти років.
Червінські – тато Руслан, мама Олександра, їхній дідусь та діти – мешкають на вулиці Івана Франка. Це одна з найдовших прямих вулиць у Коломиї. Звідси до центру міста – понад 10 кілометрів.
…Пригадують, це було в середу, 22 жовтня. Дільничний педіатр у середу працює до 18-ї години, тому Червінські для відвідин поліклініки вибрали саме цей день. Щоб дідусь, який працює до 17-ї години, прийшов з роботи і машиною відвіз дітей на огляд. Напередодні до них зайшла медсестра і повідомила, що нарешті привезли вакцину КПК (кір-паротит-краснуха). Просила з імунізацією не зволікати, бо невідомо, доки буде вакцина. А, згідно з календарним графіком дитячих щеплень, щепити дитину КПК мають після виповнення їй року.
«22 жовтня, коли ми приїхали до лікарки, її на роботі вже не було, медсестра сказала писати інформовану згоду. До того ми Русланчику всі щеплення робили, тому жодних застережень у нас не було, – пригадує Олександра. – Я в лікарки, яка робила вакцинацію, спитала, чи дитині щось треба давати, чи буде температура. Вона відповіла, що на цю вакцину ніякої реакції нема».
Повернулися додому без жодних скарг чи зауважень щодо здоров’я дитини. А вже в неділю під вечір Русланчика знудило. За словами батьків, син хворів рідко. Навіть вірусні недуги чи застуда його завжди минали. І того вечора малий теж не виглядав хворим, бавився, як завжди, заснув швидко.
Жінка звично займалася домашніми справами, опівночі меншеньку погодувала грудним молоком, поміняла їй підгузок. Підійшла до ліжечка Русланчика, щоб його накрити, але він… вже був мертвий. Коли брала дитя на руки, відчула, що тільце ще тепле, лише довкола ротика посиніло. Розбудила чоловіка, намагалися рятувати сина, робили штучне дихання, масаж серця, викликали «швидку» – все марно…
Батьки наголошують, що на карету швидкої допомоги чекали дуже довго, вона їхала майже півгодини, дідусь на власній машині назустріч лікарям виїхав. Вже тоді медики діагностували смерть. Назад додому жінка несла сина на руках: пішки, розхристана, без надії на порятунок.
«Від нього не було ніяких звуків. Я б почула, бо я не спала», – каже жінка, прибита материнським горем. Так само й чоловікові важко звикнути до того, що сина вже немає. Русланчик був для тата Руслана найбільшою втіхою. А тепер саме він забирав з моргу дитину, купував домовинку та одежу для поховання.
«Траплялося, його нудило. Але закашлювався, прокидався, а тут – ні звуку», – каже батько. І додає, що дитяче ліжечко було розташоване впритул до дивана, де він заснув. Оскільки батько та син спали майже «голова до голови», то якби щось було не так, він би почув.
Олександра каже, що Руслан тяжко переживає смерть сина. Старші дівчатка від шоку також не оговталися, побачивши смерть брата на власні очі. Бабуся – в Італії на заробітках, а дідусь відтоді, як Русланчик помер, в ту кімнату взагалі не заходить…
Побічні ознаки
Після смерті сина батьки почали дізнаватися про побічні ознаки вакцини КПК. Звичними є підвищення температури, нежить, червоне горло, висипання. А ще – нудота, блювання, пронос. Почали цікавитися і збагнули, що син міг зомліти або в нього почалися корчі і він не зміг піднятися. Під час сну й помер.
«Ми приїхали за п’ятнадцять чи за десять хвилин шоста, – розповідає мати. – Лікар знала, що ми повинні приїхати, бо ще медсестрі сказала: коли ті «пізні Василі» приїдуть, то нехай заяву напишуть. Але сама лікарка нас не дочекалась»…
Така поведінка педіатра батьків, щоправда, не дивує, бо, кажуть, так відбувається не вперше. А ще Червінські переконані, що їхній випадок – не єдиний. Руслан пригадує, коли під моргом чекав, аби забрати тіло, бачив «швидку», а в ній матір з дитиною на руках. Коломиєю ходять чутки про смерть ще двох маленьких дітей. А лікарі місцевої поліклініки ці дитячі смерті буцімто хочуть «списати» на батьківський недогляд та неблагонадійні сім’ї, зарахувавши до них і родину Червінських.
«Ви бачите, як ми живемо? Ми що, неблагополучна сім’я? Нам кажуть, що ми за дитиною не догледіли. Як не догледіли, якщо я навіть не спала в той час?» – ридає жінка, вказуючи на кругову поруку лікарів, які не визнають провини колег.
Амбулаторну карточку Русланчика Червінського батьки з дитячої поліклініки ще не забрали. Там є підтвердження того, що син не хворів. Батьки цікавилися таким поняттям, як дитяча смертність, але у групі ризику випадкової дитячої смертності – тільки піврічні немовлята. Оскільки Русланчикові виповнився рік, то вони схиляються до думки, що смерть спровокувала вакцина.
Справу розслідує прокуратура. Висновок судово-медичного експерта свідчить про те, що причина смерті – аспірація, або ж так звана “механічна асфіксія”. Тобто дитина захлинулася блювотними масами…
«Жива» вакцина
Причину смерті пацієнтів лікарі зі сторонніми людьми, зокрема й журналістами, не мають права обговорювати. Це лікарська таємниця, яка захищається законодавством. А летального випадку, що настав внаслідок щеплення, у Коломиї та Коломийському районі не зафіксовано, запевняє головний лікар Коломийської дитячої лікарні Олег Токарчук. «У нас цією вакциною даної серії проведено 108 щеплень, і ускладнень не було ніяких. Вакцина надійшла наприкінці вересня», – каже він.
Утім, побічні ефекти після імунізації бувають. Їх фіксують у кожному районі, і Коломийський – не виняток. Відповідні дані щомісяця передають в обласний департамент охорони здоров’я. «Підвищення температури тіла, почервоніння у місці ін’єкції – це природні ознаки, бо організм та імунітет на відповідну вакцину має відреагувати. Але це не загроза життю. Організм виробляє антитіла, тому побічні дії передбачені. Важливо правильно дотриматися техніки проведення вакцинації та перед вакцинацією обов’язково провести огляд лікарем-педіатром», – нагадує Токарчук.
Обласний дитячий імунолог Галина Бенько пояснює: зазвичай всі вакцини мають короткотривалі протипоказання. Коли їх період закінчився, то щеплення можна робити, за винятком ВІЛ-хворих і тих дітей, які мають вроджений імунодефіцит. Для решти дітей вакцина актуальна.
«Особливо небезпечним для молодих дівчат на початку перетікання вагітності мати контакт з краснухою. Це означає, що стовідсотково будуть множинні вади розвитку плода. Паротит (відомий як “свинка”) найбільш загрозливий для хлопчиків. У разі ускладнення молодий чоловік також стовідсотково не може бути батьком», – каже Бенько.
Імунолог додає: структура дитячої захворюваності свідчить про те, що множинні вади розвитку в Україні посідають одне з перших місць. Якщо пригальмувати захворювання на краснуху, цей показник може бути значно меншим.
«Ця вакцина, як і всі інші, може викликати підвищення температури тіла. Це нормальна реакція. Але якщо на всі інші вакцини підвищення температури може бути до 72-х годин, то після щеплення КПК температура може підніматися у проміжку з кінця четвертої доби до 21-ї, тобто впродовж трьох тижнів», – стверджує лікар.
Реакцію організму на імунізацію вона вивчила детально, тому про ймовірні ускладнення та ризики може розповідати годинами. За її словами, найчастіше підвищення температури спостерігається упродовж 6–9-ї доби. Оскільки це «жива» вакцина, то можна спостерігати прояви вірусної інфекції.
«Коли мама обізнана, а медичний працівник усе розказав, то проведення КПК не викликає жодних проблем, – додає Галина Бенько. – Знову ж таки, говорю про співпрацю зі своїм медичним працівником. Це не хвороба, дитина активна, їй нічого не дошкуляє, а побічні ознаки є нормальною реакцією на вакцину».
Суттєвий перелік побічних ознак в інструкції до препарату батьків мав би не лякати, а, навпаки, заспокоювати. Адже широкий спектр побічних ознак гарантує те, що це якісний продукт, що він добре вивчений і враховує мінімальні відхилення в організмі, які можуть виникати після введення вакцини.
І дитячий імунолог Галина Бенько, і головний лікар Коломийської дитячої лікарні Олег Токарчук кажуть, що в Україні, згідно з законом, перед щепленням педіатр має оглянути дитину. А батьки зобов’язані підписати інформовану згоду – перелік, який дає інформацію, чи не було в дитини алергічних реакцій, чи не отримувала вона препарати крові. Про побічні ефекти батьки можуть запитати у лікаря, а він зобов’язаний розказати.
В амбулаторній картці Русланчика Червінського є запис, що лікар оглянув дитину. Але батьки запевняють, що дільничий педіатр вже пішла додому, в кабінеті залишилася лише медична сестра. Тож імунізацію хлопчика зробили без огляду лікаря, але батьки підписали згоду.
«Ми про це розповідаємо, бо не хочемо, аби в Коломийському районі ще діти помирали. Якщо є проблеми з вакциною, то нехай перевірять. Це не поверне сина, але збереже життя інших дітей», – каже Руслан.
Тієї п’ятниці минуло 40 днів від Русланчикової смерті. Більшість його іграшок батьки віднесли на цвинтар, хочуть також позбутися ліжечка, на якому він помер. Їм несила жити в кімнаті, де все нагадує про дитину. На віконному склі у хаті Червінських до сих пір залишаються відбитки синових долоньок… А всім, хто заходить до хати, на прощання дають плетений калач із цукеркою та просять помолитися в церкві за упокій їхнього янголятка.
Ірина ТИМЧИШИН