Відтепер на комунальних підприємствах можна створювати наглядові ради, і не лише як консультативно-дорадчий орган, а як орган колегіального управління. Однак наразі Івано-Франківська міська рада не поспішає це робити. Чому?

Новий формат

Особливість комунальних підприємств полягає у тому, що призначати керівника може тільки міський голова. Це виключно його компетенція. Міська рада ж створює, ліквідує, реорганізовує та перепрофільовує ці підприємства. Оскільки вони надають життєво важливі послуги, то мають і великий бюджет. На думку експерта Інституту політичної освіти Тараса Случика, контролювати їх може тільки міський голова, оскільки він призначає керівників. Здебільшого вони звітують тільки на засіданнях виконкому, а на сесії міськради хіба за вимогою депутатів. Однак фінансовий звіт мало про що скаже депутатам, які не надто компетентні в цих питаннях та не мають економічної освіти.

«По факту, це окремі королівства, які контролюються мером. Все, що може зробити депутат, це написати депутатське звернення, запит чи прийти на прийом до керівника. Відповідно, всі останні роки комунальні підприємства були місцем, де або обготівковувалися кошти, або віддавали дуже легко підряди та субпідряди для своїх фірм. Часто через нього розраховувалися за політику чи за голосування. Наприклад, коли за якесь голосування депутата призначають заступником керівника підприємства, де він майже нічого не робить і отримує зарплату. Або влаштовують його родичів», – пояснює експерт.

Однак у червні Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності», який передбачає утворення при комунальних підприємствах наглядових рад. Приблизно у 70% тексту закону йдеться про реформу державних підприємств, яка зараз відбувається. Зокрема, про створення там наглядових рад та призначення  керівників на конкурсних засадах. І лиш 30% тексту – про реформу комунальних підприємств. «Оскільки про комунальні підприємства дуже мало тексту і з назви не дуже зрозуміло, що про них буде йтися, то мало хто звернув на це увагу. Втім, закон передбачив створення наглядових рад, які не просто радять та консультують, а виступають як колегіальний орган управління комунальним підприємством. Повноваження у неї тепер значно ширші», – каже Случик.

Так, згідно з законом, наглядова рада може обирати керівника комунального підприємства. Тобто вже не міський голова призначатиме його, а саме наглядова рада. Також ця рада контролює діяльність керівника і спрямовує її, приймає рішення про проведення зовнішнього незалежного аудиту, розглядає питання господарської заінтересованості та вирішує інші питання, які визначила місцева рада. Тобто конкретно те, чим буде займатися наглядова рада, визначає саме міська рада.

«Є певна логіка, як би це мало бути. Якщо дивитися на ту реформу, яка відбувається на державних підприємствах, так як це працює в інших країнах, то наглядові ради переважно мають такі ключові функції: погоджують якийсь великий правочин. Наприклад, укладання договорів на якусь велику суму. Дуже часто затверджують стратегію підприємства, фінансовий бюджет, фінансовий план, звіт, контролюють, щоб оприлюднювалася інформація підприємством, визначають, хто є виконувачем обов’язків, поки відсторонений керівник, тощо. Наскільки ця наглядова рада буде сильна, визначає міська рада», – розповідає експерт.

За його словами, немає сенсу створювати наглядові ради на всіх без винятку комунальних підприємствах, а тільки на тих, які забезпечують життєво важливі послуги для міста. Наприклад, на «Водоекотехпромі», «Електроавтотрансі» тощо. Проте повинні бути критерії, на основі яких міськрада визначає комунальні підприємства, на яких будуть створюватись такі ради. Опісля міськрада має визначити процедуру формування наглядової ради, адже закон це не передбачив. У ньому тільки йдеться про те,  що вона має складатися з незалежних членів і «залежних».

«Практика говорить так: звичайно, в наглядовій раді мусить бути представник органу управління, службовці, представники депутатського корпусу і незалежні члени наглядових рад. Для останніх міська рада визначає певні критерії. Створення наглядових рад – це єдиний механізм контролю за підприємством», – акцентує Тарас Случик.

Демократія й прозорість

Експерт вважає, що рано чи пізно наглядові ради таки будуть створені при івано-франківських комунальних підприємствах. Для цього подолано вже декілька бар’єрів. Якщо раніше депутатський корпус подавав пропозицію про створення таких наглядових рад, а їм казали: «Це не передбачено законом» чи «Це не працює», то тепер закон рекомендує місцевим радам до 24 січня визначити, при яких комунальних підприємствах утворюються наглядові ради, порядок їх утворення та призначення незалежних членів тощо.

«У кожній раді, як мінімум, знайдеться декілька депутатів, які зрозуміють, що тепер вони можуть хоч якось впливати на комунальні підприємства, і внесуть це питання у порядок денний. Створення наглядових рад вирішить декілька проблем. Зокрема, питання контролю, публічності діяльності та її ефективності. Бо насправді практично немає жодного стандарту показників ефективної діяльності керівників та й самих підприємств. Ймовірно, керівників обиратимуть на конкурсних засадах», – припускає Случик.

Він зазначає, що після створення наглядових рад керівники (якщо в їхній діяльності немає порушень) працюватимуть і надалі. Хоча вони могли б самі звільнитися й податися на конкурс. Або ж задля прозорості їх може звільнити міський голова. «Створення наглядових рад – це захист керівника комунального підприємства від ненормального політичного тиску, бо вони частково страждають від нього. Тут питання – у політичній волі депутатського корпусу», – резюмує він.

Голова правління ГО «Центр «Антикорупційна платформа» Христина Зелінська вважає, що створення такого колегіального органу, який мав би бути незалежним від, наприклад, міського голови, є дуже доречним. «Як на мене, будь-яке прийняття рішень колегіально є демократичнішим і об’єктивнішим, ніж коли управління підприємством буде залежати від однієї особи чи двох», – пояснює вона.

Відтак ще в серпні «Антикорупційна платформа» подала звернення до міського голови, в якому висунула певні вимоги до відбору незалежних членів. «На нашу думку, буде об’єктивно, коли незалежними членами до наглядових рад будуть входити експерти у сфері діяльності комунальних підприємств, особи, які не займають якихось виборних посад, журналісти, які спеціалізуються на цих питаннях, громадські активісти. Незалежні члени забезпечують більшу публічність, прозорість та ймовірність того, що рішення з управління підприємствами не будуть прийматися заангажовано», – наголошує Христина Зелінська.

Проект готується

Депутат Івано-Франківської міської ради Іван Гарасимко каже, що підтримує створення наглядових рад на комунальних підприємствах міста, оскільки це допоможе їм більш прозоро працювати. До того ж, він навіть готує відповідний проект рішення на наступну сесію міськради. «Сподіваємося, що цей проект підтримають депутати. У моїй фракції «Самопоміч», думаю, не буде ніяких питань до нього. Якщо ж депутати не підтримають, то будемо вносити повторно, і рано чи пізно міська рада це прийме», – впевнений він.

Секретар міської ради Оксана Савчук сказала, що теж підтримує створення наглядових рад. І повідомила, що вже двічі відправляла листи керівникам фракцій, де повністю розписані всі комунальні підприємства, з проханням делегувати депутатів у наглядові ради. Однак відповідь отримала тільки від однієї фракції. «Якщо в колег-депутатів будуть такі бажання, то ми будемо це робити. Ніхто це свідомо не ігнорує», – наголосила вона.

Окрім того, Савчук зазначила, що в секретаріат поки що ніяких проектів рішення про створення наглядових рад не надходило. «Якщо він (проект рішення) відповідає нормам закону, то будемо з керівниками фракцій це обговорювати. Якщо не буде заперечень, то будемо приймати», – обіцяє секретар міськради.

Плюси і мінуси

Керівники комунальних підприємств не проти створення наглядових рад, однак мають і певні побажання стосовно їхньої роботи. Вони побоюються, що це будуть органи, де лобіюються чиїсь інтереси. Так, директор КП «Водоекотехпром» Микола Саєвич каже, що потрібно, аби наглядові ради мали не тільки права, а й обов’язки та відповідальність.

«Якщо наглядова рада прийняла рішення і воно є обов’язковим для директора, то вона має нести і відповідальність. Коли ж вона буде просто рекомендувати і не відповідати за це, то я проти. Треба, щоб рада не тільки наглядала, рекомендувала, а й несла відповідальність», – вважає Саєвич.

Крім того, директор зазначає, що до наглядової ради можуть увійти люди, які мають певні інтереси. Виходить, що коли наглядова рада обирає керівника, то він повинен її слухати. Але керівник, на його думку, повинен бути незалежним і обиратися на конкурсних засадах.

«У нас була наглядова рада, і ми знаходили з ними спільну мову. Я за те, щоб вона була. Але коли наша наглядова рада була спершу робочим органом, то потім перетворилася на орган для вирішення внутрішніх проблем членів наглядової ради. Вона розрослася до такої кількості, що кожен хотів туди зайти і лобіювати свій інтерес. Зрештою, наглядова рада ніколи не може зібрати кворум. Нова наглядова рада повинна бути органом, який мав би допомагати в управлінні і координувати, а не просто органом, за допомогою якого лобіюються інтереси», – наголошує Саєвич.

На думку директора КП «Електроавтотранс» Віталія Голутяка, коли керує колегіальний орган, є плюси і мінуси. Але якщо міськрада вирішить створити наглядову раду, то він не має нічого проти. «Я бачив функціонування наглядової ради на водоканалі. Були моменти, коли вона була справді корисною, але в більшості випадків… Якщо люди, які будуть працювати в наглядовій раді, справді допомагатимуть, то це одне. А якщо вони будуть приходити туди, щоб вирішувати якісь свої питання, то це інше», – резюмує він.

Наталія ДЕРКЕВИЧ