Нещодавно «Urban Space Radio» відсвяткувало 500 днів у ефірі. Як розвивається радіо, хто є його слухачами та якими цікавинками воно потішить незабаром, розповідає координатор проекту Тарас Малий.

 – Ресторан «Urban Space» був заснований для отримання прибутку, що спрямовується на реалізацію громадських проектів. Якою була головна ідея та мета створення «Urban Space Radio»?

«Urban Space 100» був створений платформою «Тепле місто» як соціальне підприємство у форматі ресторану. Проект реалізований сотнею засновників, які в рівній долі профінансували його створення. Вже практично два роки ресторан працює та генерує прибуток, 80% якого розподіляється винятково на реалізацію громадських проектів, що розвивають міське середовище Івано-Франківська. Втім, радіо у ресторані з’явилося не одразу. У 2015 році міжнародна організація «Freedom House» підтримала ідею створення «Urban Space Radio» як незалежного онлайн-медіа, що й запустило процес реалізації проекту. Через кампанію на «Спільнокошті» ми залучили 160 тис. гривень, які доброчинці з усієї країни фондували у будівництво студії та купівлю обладнання. Зараз ми хочемо реалізувати нову для України модель фінансової сталості медіа, яка полягає у залученні до стратегічного розвитку проекту соціально-відповідальних бізнес-партнерів. У цьому році ми співпрацювали з двома національними компаніями – «Кий Авіа» та «Tickets UA».

– Ви маєте досвід роботи на телебаченні, а саме на телеканалі «ZIK». Чому ви вирішили переключитися на радіо?

Робота в медіа, власником якого є олігарх, – це типова ситуація для нашої журналістики. Зрештою, ти обираєш: хочеш все життя працювати на інтереси цього власника чи шукаєш собі незалежне медіа. Таких все більше стає останніми роками в Україні. Мені надійшла пропозиція від платформи «Тепле місто» переїхати в Івано-Франківськ для того, щоб координувати проект «Urban Space Radio», який тоді був на стадії запуску. Звісно, потрібно було трохи експериментів та перших помилок, щоб краще зрозуміти, яким буде проект радіо, але наш час потребує універсальних навиків журналістики, тому переходити з телеформату в радіо не було складно.

– Як ви шукаєте сучасну українську музику?

Музичний редактор формує плей-листи, які звучать в ефірі впродовж доби. Втім, у нас чи не вся редакція займається пошуком нової музики, просто тому що це всім цікаво. Хтось натрапляє на треки ще маловідомого виконавця і надсилає лінк у загальний чат. Слухаємо, обговорюємо, критикуємо, і якщо пісня «зачепила», пишемо музиканту листа із запитом на використання його музики в ефірі. Деякі виконавці співпрацюють з компаніями, які займаються моніторингом дотримання авторських прав. Це можливість отримати роялті за свою роботу. Більшість самі надсилають нам музику з проханням послухати і поставити в ротацію. Отримуємо до десяти запитів на тиждень. Також ми дуже цінуємо те, що самі слухачі надсилають нам цікавий матеріал на прослуховування.

– Розкажіть трішки про вашу команду.

Зараз над проектом працює команда з шести професійних медійників. Окрім студії в Івано-Франківську, маємо редакцію у Львові, де постійно перебуває наш програмний керівник Роман Заяць, звукорежисер Антон Вербіцький та радіоведуча Ганна Цупко. Нашу репортерку Наталку Патрікєєву неможливо впіймати, бо вона постійно мандрує країною, записує нові радіорепортажі. Автори програм живуть у різних містах, наприклад, Костя Почтар – у Києві, де й записує нові випуски «A-Side», а Павло Нечитайло у перервах між археологічними розкопками працює над «Urban World» в облаштованій студії посеред власної квартири у Кам’янці-Подільському.

– Програми «A-side», «Urban World», «Monday talks», «Радіорепортаж» виходять щотижнево. Яка передача має найбільшу популярність? А яка є найближчою до ваших смаків?

Не можу бути об’єктивним у цьому питанні, адже серед них є і моя програма «Monday Talks». Мені дуже подобається музичний смак Кості Почтаря, автора програми «A-Side». Він насправді хороший дослідник музики. Павло Нечитайло абсолютно оригінально підходить до роботи над «Urban World» – він пропонує слухачам унікальний контент: від малайзійського репу і до музики зниклих народів, цього не почуєш на жодній іншій радіостанції. «Радіорепортаж» Наталки Патрікєєвої – це спроба відновити класичний жанр радіорепортажу в Україні, що є елітним жанром програм на радіо в Європі, зокрема в Польщі. Це не просто включення з подій, а справжнє перенесення слухача у живі точки міст країни.

– «Urban Space Radio» – загальноукраїнське радіо, і його основною тематикою є сучасні українські урбаністичні проекти. Розкажіть про ефіри та виконавців.

У моїй програмі щопонеділка можна послухати людей різних професій: громадських активістів, архітекторів, урбаністів, мистецтвознавців, кураторів культурних ініціатив. Їх об’єднує загальна ідея програми: ми говоримо про міста та людей, що їх змінюють, часто всупереч обставинам, а не завдяки. Для нас дуже важливо, щоб їх практики і досвід були почутими у різних містах і мали шанс на втілення. Бо можна намалювати мурал в одному місті, але це незначна дія, а от організувати цілу мистецьку резиденцію – це вже цікавий досвід. Намагаємося говорити не про проблеми, а про способи їх позитивного вирішення. Тому мої гості – люди, які створюють і готові поширювати свої ідеї.

– Чи можете відстежити, в яких регіонах слухають «Urban Space Radio»?

Найбільша частка наших слухачів у Києві (25%), Львові (22%) та Івано-Франківську (15%). Є осередки у Краматорську та Слов’янську і частка слухачів у Харкові (7%). Також 18% – це аудиторія радіо у містах за кордоном. Це українці, які переїхали, але їм цікаві наша музика та програми. Хоча у нас були випадки, коли на пошту радіо писали іноземці, хотіли запросити той чи інший гурт з виступом у Берлін і їм потрібні були контакти виконавців.

– Нещодавно було обговорення в ефірі обрання Дональда Трампа президентом США. Чи збираєтесь розвивати політичні теми?

Це було не політичне обговорення, а скоріше аналіз актуальної теми: що відбулося і які це матиме наслідки. Вибори у США – це подія, за якою спостерігав увесь світ. Було б щонайменше дивно проігнорувати можливість запросити у студію таких досвідчених експертів, як Євген Глібовицький та Павло Шеремета. Насправді політика ніколи не була центральною темою для обговорення у наших ефірах. Чимало суспільно-політичних тижневиків, онлайн-видань закривають цю нішу в Україні.

– Як бачите розвиток «Urban Space Radio»?

У 2017 році на мапі світу з’явиться більше громадських ресторанів «Urban Space», а разом з ними і студій «Urban Space Radio». Але, в першу чергу, ми хочемо змінюватися, набуваючи все більше ознак мультимедійності – вдосконалювати сайт, запустити мобільний додаток та відеотрансляцію. Можливість мовлення з інших міст та навіть країн дозволить запрошувати на ефіри більше цікавих гостей, в т.ч. закордонних.

– Як «Urban Space Radio» відсвяткувало свій ювілей?

Ми організували вечірку, запросили друзів-музикантів – гурти «Semmar» та «Леді Джанк». Для нас важливо було зібрати в одному місці прихильників проекту. Чимало людей приїхало з інших міст: Львова, Києва, Чернівців. Це середовище слухачів, які підтримують, допомагають порадами і для яких не байдуже майбутнє проекту. Слухачів, які нас дуже мотивують постійно ставати кращими.

– Що побажаєте «Urban Space Radio» на його ювілей?

Ми зараз готуємо до запуску тимчасовий проект, який назвали «Urban Xmas Radio». Тому моїм побажанням буде звичайна стійкість та терпіння для команди. Це буде оновлений плей-лист зі святковими програмами, який мовитиме впродовж новорічно-різдвяного періоду на базі «Urban Space Radio». Хочемо через музику і програми передати настрій та очікування людей, які живуть у великих містах. А очікування ці пов’язані з новими мріями, планами і родинним затишком, який ми всі відчуваємо, коли наступає Різдво. Впевнений, що «Urban Xmas Radio» нікого з наших слухачів не залишить самотніми, кожен відчує свою важливість, відчує затишок і щастя. Це і буде найкращим подарунком нам на екваторі перших і наступних 500 днів в ефірі.

 

Розмовляла Вероніка КОВБАСЮК,

гурток журналістики МЦДЮТ