Днями

ГОСТІ

Поїхали ми з дружиною відпочивати до друзів. Наші друзі також подружжя. Дівчата, зрозуміло ж, відразу почали собі пліткувати. Ми, теж зрозуміло, пішли на кухню випити пивка. Наші дружини довго не бачилися, тому на нас особливої уваги не звертали. Ми від такого щастя добряче випили. Не пам’ятаю, як ліг спати. Прокинувся під ранок, подивився, що не вдома, глянув на годинник і зі словами: “Блін, вже світає, жінка вдома вб’є” почав швидко одягатися. Дружина, яка лежала поруч, була в шоці…

Якось

ДИПЛОМ

Була у нас в інституті така спеціальність, як САПР (системи автоматичного програмування), її ввели за два роки до мого вступу. Спеціальність нова, модна, що робити з нею, викладачі до кінця не знали, ну, і САПРівці почували себе, як сир у маслі. Фактично, всі вони були програмістами і розлінилися до краю: у них курсові були по 10 сторінок А4 і т.п. Так от, наближається час здачі дипломних, а у чувака за день до цього повністю полетів комп’ютер з усіма файлами і дипломом в тому числі. Хлопець не розгубився: скопіював в одногрупника аналогічний диплом. А що таке аналогічний? Це, наприклад, коли твоя дипломна називається “Точність позиціонування токарно-розточувального верстата”, а у твого одногрупника тема “Точність позиціонування фрезерного верстата”. І от цей хлопець швиденько у Word’і через автоматичну заміну вставляє в тексті дипломної замість слова «фрезерно» слово «токарно». Ну, машина є машина, що сказали, те й зробила, і в деяких місцях текст вийшов досить дивним. Хлопець друкує диплом, зшиває і ледве-ледве встигає до захисту. Ну, стоїть він перед комісією, розпинається, а голова комісії у цей час гортає його дипломну, і брови його піднімаються все вище і вище (мовляв, що за нісенітниця). Хлопець все це краєм ока бачить і починає помітно нервувати. Закінчив він свій виступ, а голова комісії його і питає: «Ви хоч читали свій диплом?» Пауза… У хлопця очі стають широкі і круглі, він вдихає, щоб відповісти, і тут у нього з вуст виривається: «Не встиг…» Пауза… Вся комісія під столом від сміху… Йому поставили «добре».

Колись

ПСИХ

 

Ця історія сталася на початку 90-х років в одному провінційному місті. Молодий чоловік не хотів йти в армію. І вирішив відкосити як псих. Родичі знайшли психіатра, який, до того ж, має сидіти в медкомісії. Психіатр забажав хабар 2 тисячі доларів. Хлопець зібрав гроші і почав чекати дзвінка. Психіатр телефонує, просить його прийти ввечері з грошима на кладовище і чекати біля входу. Хлопець приходить, чекає, раптом з найближчого дерева в леопардовій шкурі спускається психіатр, бере гроші, каже: «Приходь завтра на медкомісію» і знову вилазить на дерево. Хлопець сприймає це цілком спокійно, думає, мужик з психами працює і в самого, напевно, поїхав дах. Вранці приходить у військкомат, проходить медкомісію, доходить до столу з психіатром. Психіатр формально його оглядає і каже: “Здоровий. Наступний”. Хлопця взяла злість. І гроші віддав, і в армію треба йти. І він прямо там наробив скандалу. Він почав кричати: “Ви жалюгідний хабарник! Та до того ж і шахрай. Я ж вам гроші заплатив”. У кабінеті повисла зловісна тиша. Справа запахла статтею КК. Психіатр незворушно перепитує: “Що ви городите, нічого ви мені не давали!” Хлопець: “А вчора хто з моїх рук дві штуки баксів отримав?” Психіатр: “Де?” Хлопець: “Як де? Біля входу на кладовище. Ви спуститися з дерева в леопардовій шкірі, забрали гроші і вилізли знову на дерево!” Психіатр: “От, блін. Вибачте, колеги, відразу не розпізнав. Це, виявляється, мій клієнт”. Колегам стало нецікаво, сенсації не вийшло. Це просто якийсь псих. Психіатр: “Молодий чоловіче, прошу вас завтра прийти до мене на прийом”. До хлопця нарешті починає повільно доходити суть того, що відбувається, і він швидко звалює з медкабінету.