«Цього року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків продовжив власну ініціативу акції «Чистий четвер» і напередодні Різдва, 5 січня, разом з директором департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайлом Смушаком перевірив чистоту у мікрорайонах Каскад, Позитрон та на вул. Івасюка й Хоткевича.

Основну увагу зосередили на стані контейнерних майданчиків для твердих побутових відходів (ТПВ) та якості вивозу сміття… Підсумки рейду підбив Руслан Марцінків. Він зазначив, що стан контейнерних майданчиків задовільний, але зауваження є… «Ми готуємо наші комунальні підприємства до свят і перевіряємо якість прибирання. Зараз найбільша проблема, що 49% «АТП-0928» належить приватнику».

(http://www.galka.if.ua, 5 січня 2017 року)

У рік [7 524] 2017. Зібрався того року лицар [cвободний] Руслан-Марципан на прозвисько Мер-Сміттєборець із дружиною парадно-комунальною та воєводою [політично] благоустроєним Михаськом у самісінький чистий четвер у ніч перед Різдвом порядки [свої] в городі галицькому наводити. Зачищали [вони] улиці недоремонтовані, контракти бюджетні та підприємства прибуткові од олігархів укроплених та припорошених, чистоту біля мусорників [расово] білосніжну підтримували, різні ініціативи вельми корисні впроваджували, акції новітні [в ліфтах] зачинали та прадавні традиції [хрестами] відроджували.

Ходив же того вечора пречистого Руслан-Марципан районами спальними, аки полями [своїми] електоральними, та на майданчиках контейнерних, [завбачливо] прибраних смердами комунальними, у баки сміттєві вельми [пильно] заглядав, ялинок новорічних та снігу торішнього, аки сміття львівського та [кавацюка] недолюстрованого на сметані, шукаючи. І було ж чисто кругом лицаря сего свободного – де снігом притрусило, де вітром підмело, а де пси [якісно] порозтягали, і тільки білі мухи літали над купами [великогабаритного непотребу], що був нагромаджений, аки гори буковельські, олігархами клятими та підступними.

Коли ж перевірив нарешті якість, у яку переростала кількість, вивозу сміття [на собі] лицар свободний Руслан-Марципан на прозвисько Хто як не Мер Франківська [повинен це робити], та із баку сміттєвого бадьоро вигулькнув, аки [кавацюк] із ополонки, то проблему одну вздрів досі не вирішену. Наживалися вельми на смітті городському перевізники [приватні], аки банкіри націоналізовані, бо возили сміття [понад норму місячну] та в офшорах ховали, а ще бідний народ оббирали, порожні пляшки, макулатуру й лахміття [бомжам] своїм перерозподіляли, відходи неміряні возили-возили і не перевозили, та [скорше за все] між собою дерибанили, бо було їх більше, ніж цілий город галицький виробляв [від опришівців до угорників].

І надумав тоді лицар [свободний] Руслан Марципан врятувати город галицький від сміттярів олігархічних, що майданчики контейнерні вельми спустошували та [можливості] розвивати перешкоджали. Коли ж минув сей [четвер чистий], а за ним – піст суворий у п’ятницю, і заснув город галицький, а прокинулися [смерди] комунальні, поз’їжджалися звідусіль на ліфтах освячених та рушили колонами парадними [походом факельним] до хреста тверезості пасочки святити, а муніципалізовані сміттярі уже приймали [перші фури] з города львового, комунальне підприємство вельми розвиваючи.