«Ольга Сворак, котру з ініціативи Надії Савченко бойовики ЛНР віддали Україні з полону, 11 січня дала прес-конференцію івано-франківським ЗМІ… Вона була в полоні сім місяців (з травня 2016). А загалом на території ЛНР перебувала з березня минулого року. Каже, відповідні служби знали про її поїздку. Більше того, вона там виконувала певні завдання… “Моєю місією була допомога людям на лінії розмежування, і я її виконувала. І це є підтверджено. Це питання не підлягає розголосу на даний момент”, – сказала Сворак… «Як допомагала? Хай буде, що хліб носила. Я приїхала додому і думала, що буду себе тут комфортно відчувати, але відчула зовсім іншу ситуацію”, – відмовила Сворак».

(http://www.galka.if.ua, 11 січня 2017 року)

У рік 7 524 [2017]. Вернулася того року до города галицького, аки [зозулиця] карпатська звичайна до [гнізда] рідного чи пес біблійний на своє блювотиння, із полону пахансько-сарматського, аки із засвітів вирію неправди підвальної та [несвободи] політичної, бояриня [голосна] та приголосна, розвідниця у розводах всіляких вправна, помічниця, рятувальниця, кормилиця та дароносиця [хлібів] Олька на прозвисько Мати Харя.

Пройшла ж вона крізь Крим анексований із [лицарем] своїм вельми легендарним, сепарським та державно зрадливим, і Третій Рим омріяний із [папіками] новороськими та кардиналами сіро-буро-малиновими, і мідні труби [водоканальні] зі скандалами зарплатними, та навіть у [вежі] телевізійній трохи посиділа, аки квочка, на грошах рекламних попалившись. Та мало їй було пригод на свою [голову], і знайшла вона собі певне завдання [патріотичне] та обов’язок громадський у степах даунбасько-половецьких.

Ходила ж бояриня Олька по лінії розмежування, аки по лезу бритви [Оккама], усе зайве од себе відсікаючи, рукав бобровий [у Калці] мочила, носика свого пудрила і моніторила в дзеркальце позиції [ворожі], на серветках вологих усе фіксувала та, снігурів всюдисущих крихтами [паски великодньої] до себе приманювала, у синиць перемальовувала та  донесення з ними [в розвідцентр] відправляла, аки поштою голубиною, та робила там ще [всяке таке], про що говорити не можна.

Прикидувалася Олька по всякому [за завданням розвідцентру], то джеймсом бондом, то штірліцом і радисткою кет одночасно, то [в медсестру] перебиралася і різні мікстури та пігулки кому треба давала, а то журналісткою брала інтерв’ю [ротом], та ще всякі інші ігри рольові собі вигадувала і тільки в іграх [політичних] участі не брала, поки в мішок у наручниках не потрапила. І стала вона [відтоді], аки маріонетка підчеплена та мольфа чаклунська, через яку отаманша Надька на прозвисько Кулеметниця муки великі [терпіла].

На валах города галицького та на стінах [у соцмережах] билася горлицею емейловою у вікна віндосовські та [на прес-конференції] квилила зигзицею бояриня Олька, бо не зустріли її тут ні гуслями, ні бубнами, ні перегудами парадними, а лише [два брати] її менші, один Темненький, а другий Сіренький, аки два веселі [гусі], що до інтернет-каналізації інформаційної, аки до [бачка зливного], із органів внутрішніх прибилися, назустріч їй втомлено вийшли, аки [камінь] із нирки.

НОРВАКС