Нещодавно Верховна Рада прийняла закон, який передбачає введення автоматизованої системи обліку оплати проїзду і електронного квитка у громадському транспорті. Електронний облік пасажиропотоку дасть змогу оцінити реальний обіг грошових коштів та забезпечить можливість зручної, швидкої оплати і контролю проїзду.
Закон набуде чинності через три місяці з дня його офіційної публікації. Автоматизовані системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності повинні запроваджувати органи місцевого самоврядування. Також вони будуть визначати порядок їх функціонування і затверджувати правила користування міським пасажирським транспортом. Якщо в Івано-Франківську про це ще тільки говорять, то в Тернополі вже активно впроваджують.
У нас довго запрягають…
Про електронний квиток в Івано-Франківську говорять вже давно. Раніше в департаменті комунального господарства, транспорту і зв’язку повідомляли, що його запровадять до 1 липня 2016 року. У результаті реструктуризації транспортом займається інша структура, а віз і досі там. Правда, останнім часом міський голова Руслан Марцінків заявляє, що електронний квиток таки буде, але спершу тільки на комунальному транспорті. З ухваленням відповідного закону, здається, крига таки скресла, і в КП «Електроавторанс» вже міркують над цим питанням. Однак, як цей квиток має виглядати і за яким принципом працюватиме, поки що не знає ніхто.
На думку керівника «Електроавторансу» Віталія Голутяка, запровадження електронного квитка – це загальноміське питання, тому до нього повинні долучитися на рівні міськвиконкому, управління транспорту, «Електроавтотрансу», приватних перевізників тощо. Оскільки є багато варіантів впровадження цієї системи, то має бути створена робоча група, яка б визначила, який з них є найдоцільнішим. Приклади інших міст, які почали реалізацію цього проекту, показують, що можна рухатись абсолютно різними шляхами. Наприклад, Львів і Вінниця взяли на це багатомільйонні кредити ЄБРР, Тернопіль і Житомир роблять все своїми силами. У Вінниці створене окреме комунальне підприємство, у Львові це покладено на «Львівелектроавтотранс», а у Тернополі ці зміни стосуватимуться і приватних, і комунальних перевізників.
«Має бути стратегія, як ми це впроваджуємо, за які гроші, терміни початку випробовування, наскільки воно ефективне, якщо буде працювати тільки на тролейбусах, чи зразу треба впроваджувати на весь транспорт, бо в договорах з приватними перевізниками написано, що якщо буде визначено оператора електронного квитка і запущено цю систему, то вони зобов’язані за свої гроші їх ставити. Поки що ми вивчаємо ситуацію, ринок виготовлення валідаторів, карток тощо», – пояснює Віталій Голутяк та додає, що, наприклад, у Вінниці частка комунального транспорту становить 80%, а в Івано-Франківську – тільки 20% (35 тролейбусів на лініях проти близько 200 маршруток).
Разом з тим він вважає, що брати кредити для розробки цієї системи не зовсім доцільно і задорого для Івано-Франківська. Тому необхідно використовувати власні фінансові джерела і орієнтуватися на ту систему, яку розробляють Вінниця та Тернопіль. Відтак доречно було б покласти обов’язок впровадження електронного квитка на вже наявне комунальне підприємство чи створити нове.
Зі слів Голутяка, за дуже скромними розрахунками, впровадження електронного квитка на всьому транспорті обійдеться мінімум у 10 млн. гривень. У звичайному тролейбусі троє дверей, в «гармошці» – четверо, і біля кожних потрібно встановити стаціонарні валідатори. До того ж, варто передбачити і резервні на випадок поломки. Тому електронний квиток – це недешеве задоволення. Наприклад, Львів для його втілення взяв кредит 10 млн. євро, а Вінниця – 8.
«Ми зі свого боку готові стати операторами електронного квитка, впроваджувати його. На наших транспортних засобах це можна зробити, але як тимчасове явище воно не матиме ефекту. Бо суть електронного квитка полягає в тому, що людина може, безконтактно оплативши поїздку в одному транспортному засобі, пересісти на інший протягом якогось часу», – каже директор підприємства.
«Електроавтотранс» отримав завдання від міського голови 7 лютого представити своє бачення впровадження електронного квитка. Тут можливі також декілька варіантів: електронні квитки, які мають певний час дії, наприклад, 60 хвилин, чи квитки на день, тиждень або місяць. Що буде в Івано-Франківську – наразі не відомо.
«Я не берусь прогнозувати, коли в Івано-Франківську буде електронний квиток, бо ще невідомо, яку систему оберуть. Хотілося б це зробити цього року, але все буде залежати від обсягу поставленого завдання. Якщо перший етап – це встановлення стаціонарних валідаторів, виготовлення електронних квитків для тролейбусів, то до кінця року це можна зробити. А якщо мова йде про весь транспорт і картки франківців, то це потребує значно більше часу», – резюмує Віталій Голутяк.
…А в сусіда швидко їдуть!
У Тернополі електронні квитки запровадили ще до прийняття відповідного закону – з грудня минулого року. Як розповідає директор КП «Тернопільелектротранс» Андрій Мастюх, над цим працювали близько чотирьох років і навіть брали участь у розробці відповідного закону. На сьогодні запустили тільки перший етап – електронні квитки у тролейбусах. Згодом планують зробити це і в маршрутках.
Ще один етап – програма лояльності міста до свого населення, так звана карта тернополянина. Враховуючи те, що міська рада дотує комунальний транспорт, вона має приділяти більше уваги людям, які беруть участь у наповненні міського бюджету, на противагу гостям міста. «Тому ми будемо запроваджувати картку тернополянина, де вартість поїздки буде набагато менша, ніж разовий квиток. Картка також буде давати знижку в мережі аптек, пропуски в басейни, школи тощо. Під систему лояльності підпадатимуть і торгові мережі, які будуть давати знижки», – наголошує пан Андрій. Для порівняння, в Івано-Франківську про таку картку поки що навіть не говорять.
За словами директора «Тернопільелектротрансу», для запуску першого етапу електронного квитка витратили 2,5 млн. гривень. Аби не брати кредит, ці кошти надала міськрада. А щоб не звільняти кондукторів, їх забезпечили спеціальними пристроями – валідаторами.«Люди підходять до кондуктора, і хто має картку, той відмічає її й отримує квиток свого взірця. Для картки він окремий – там зафіксований час, номер маршруту і тролейбуса, кількість поїздок, які залишилися. А при разовій поїздці людина підходить до кондуктора, і він своєю карткою реєструє поїздку в системі. На квитку зазначена вартість проїзду, час, зупинка, на якій зайшов пасажир. Згодом, коли це дійде до автоматизму, ми розвантажимо кондукторів і встановимо стаціонарні валідатори», – пояснює Мастюх. До слова, квиток, який роздруковує кондуктор, має вигляд чека.
Проїзні квитки тривалого користування мають вигляд безконтактних карток, схожих на банківські. Пасажир має вибрати та оплатити тарифний пакет. Їх є чотири: «Економ» (включає 40 поїздок плюс три бонусні за 120 грн.), «Стандарт» (60+5 за 180 грн.), «Преміум» (90+9 за 270 грн.) та «Безліміт» (необмежена кількість поїздок за 360 грн.). Система розроблена таким чином, що залежно від обраного пакета, пасажир економить на проїзді від 7,5% і більше. Поповнити або ж придбати картки пасажири можуть у 30 пунктах продажу. Втім, як зауважує пан Андрій, незабаром це можна буде робити і через Інтернет.
Впровадження електронних квитків з використанням ручних терміналів кондуктора є першим кроком до побудови системи єдиного електронного квитка на всьому міському пасажирському транспорті. Надалі тут планують ввести в дію транспортні картки у вигляді електронних гаманців без обмежень у терміні дії, картки пільговиків для обліку пільгового пасажиропотоку, використовувати для оплати в транспорті банківські картки тощо. Однак разова вартість проїзду з січня у тернопільських тролейбусах зросла з двох до трьох гривень. Пільговий квиток коштує 2 грн.
«Тепер у нас є повна аналітика кількості перевезених пасажирів, знаємо, де вони сідають, де виходять. Маємо чітке розуміння, скільки перевозимо пільговиків. Наразі бачимо, що популяризація електронних квитків з кожним днем збільшується. Однак, ми вважаємо, що ще зробили недостатню промоакцію, тому працюємо над цим. Наразі в обіг запустили близько 4 тис. карток», – підкреслює Андрій Мастюх.
Він зазнає, що запроваджувати цю систему в Тернополі було непросто. Тим паче, що робили це ще тоді, коли закон не був прийнятий. Та й частка комунального транспорту у місті не така вже й велика: 55 тролейбусів та приблизно 200 приватних маршруток. Однак, незважаючи ні на що, місто має вже чималі успіхи та ще багато планів.
А от який шлях до електронного квитка обере Івано-Франківськ та коли цей квиток нарешті з’явиться, покаже час.
Наталія ДЕРКЕВИЧ