Не минуло й півроку, як ідея Петра Буяка зробити “єжів” мультовими персонажами втілилася в життя. Минулого року Петро Буяк та його друг Тарас Лаврук презентували проект гуцульського фентезі «То було ше тогди…» про велетенських “єжів” (їжаків), на яких гуцулки спускалися з гір на полонини до молочарень, аби здати молоко. Як відомо, цей проект починався з виготовлення магнітів на холодильник. Згодом магнітики стали картинами.

29 січня «єжовий» мульт був презентований. “Я хотів, аби то було просто слайд-шоу картин, за яким – музика і начитка. Моха довго не вмовляв — він погодився відразу. Його голос мені дуже підходить для озвучення задумів. У мене є знайомі із “Студії 667” Юля Микитюк і Юра Попов. Вони погодились зробити такий ролик. Щодо мультика, то був для мене сюрприз, бо я не очікував, що режисери сего відео зроблять його саме так. Але завдяки їм я тепер розумію, що мої картини й оповідки тепер мають нове бачення і нові горизонти”, – розповів ”Вікнам” Петро Буяк.

Цю відеороботу Петро Буяк планує використати як відеотрейлер до майбутньої книжки, збір коштів на яку планує робити на платформі ”Велика ідея”.

“То має бути ілюстрована книжка на офігезному крейдовому папері з картинами і короткими оповідками до них. Вже зібрана команда з кількох людей для втілення ідеї. Христина Михайлюк та Мірек Боднар будуть займатися перекладом англійською мовою, бо то буде двомовна казка. А Денис Овчар буде робити верстку”, — ділиться новими ідеями митець.

На думку Олега Гнатіва-Моха, стилістика, у якій працює Петро Буяк, близька «Перкалабі»: “На сьогодні Петро Буяк є одним із найкреативніших і найсвіжіших митців у Франківську. Сталось це вибухово, як на мене. І це як завжди прекрасно, що не міліє Франик. Звичайно, коли Петро звернувся до мене, я з радістю відреагував. Зараз ми думаємо над наступними якимись речами, де б могли попрацювати разом «Перкалаба» і Петро. Це та стилістика, яка нам близька”.

У коментарі «Вікнам» «голос гуцулів» також зазначив, що не коригував текст: “Там усе було гуд у принципі. Та й взагалі я ніколи не втручаюся у чужу творчість, крім випадків продюсування”.

Текст до «єжів» написав Тарас Лаврук, письменник-казкар, мандрівник із Івано-Франківська, який багато років вивчає звичаї гуцулів. А ідея тексту належить Петру Буяку. “Він то всьо зміг на гуцульську файно забацати”, — каже художник.

За словами одного з авторів анімації Юрія Попова, співпраця розпочалася із пропозиції: “Нічого казкового. Він просто спитав у Юлі (Микитюк, «Студія 667». — Авт.), чи ми можемо зробити анімацію з його картин. І ми, як бачите, погодились. Ми і раніше робили різного роду анімацію, проте, не мультики. То були більш технічні речі (інфографіка, презентації, рекламні ролики і таке інше)”.

Робота над проектом тривала недовго: “Сам процес анімування, здається, два дні. Але йому передувало ще багато іншої, більш “творчої” роботи: обрати роботи, які будемо анімувати; з них обрати ті, які підходять на начитку; придумати, як саме повинні рухатись і оживати картинки”.

31.01.2015