Рестораторство як мистецтво

  • На початку 2014 року двоє друзів, молодих підприємців з Івано-Франківська, задумали створити ресторанний заклад з втіленням дещо нової для франківчан концепції – поєднання кухні для сучасного містянина з атмосферою невимушеного музично-розважального арт-простору. Хлопці жартуючи кажуть, що концепція знайшла їх сама. А її втіленню послужили цілеспрямованість, юнацька мрія, дружня взаємна підтримка та віра у спільну справу.

    У результаті тривалої роботи народився заклад, над дверима якого замість тривіального неонового «кафе-паб-ресторан» з’явилася виконана з дерева гра слів «Камін :: Come In» (тобто «Камін :: Заходь»), а нижче – чудернацьке пояснення: «пироги-кава-концерти».

    “Галицький кореспондент” поговорив з Назарієм Данилюком та Віталієм Левицьким, які створили цей ресторан.

    ­

    – Чому ви вирішили взятися саме за ресторанний бізнес?

    Це багатогранний та надзвичайно динамічний вид бізнесу. Така діяльність стимулює бажання та необхідність власного розвитку та максимальної самореалізації. Іншими словами, ми взялися за проект, в якому треба зробити неможливе для досягнення можливого і дійти до цього шляхом командної роботи та застосування всіх своїх здібностей.

    Крім того, цікавим аспектом рестораторства для нас є жвава комунікація з людьми різних поглядів та професій. Для нас “Камін” – це не просто робота, це втілення мрій, прагнень, творчого потенціалу, наче в мистецтві.

    – “Камін”розташований біля речового ринку. Здавалося б, якби вибрати формат недорогої кафешки, то були б великі обороти і заробітки. Однак ви вибрали стиль арт-кафе, що певною мірою звужує аудиторію. Чи не здається вам, що це не дуже враховано в бізнес-підході?

    Це було б надто очевидно. Завше всі очікують від закладу того, що про нього говорить місце його розташування та зовнішній вигляд. Ми інші. Такий контраст форми та наповнення працює як “портал” (сміються). Тому ми тут.

    Ще з шкільних років хотілося змінювати середовище навколо себе. Робимо акцент на концепції свободи настроїв та стилів, якості приготування страв, затишній та дружній атмосфері, підході до роботи з любов’ю. Також тут маємо більше можливостей для реалізації арт-проектів та творчих задумів. Результат – приємно здивовані гості та квіти у вікнах сусідів.

    – Ви до цього займалися бізнесом чи це ваша перша справа?

    До цього ми займалися іншими видами бізнесу та роботою за спеціальністю  (Віталій Левицький – економіст, Назарій Данилюк – лікар ­– ред.). Хоча поштовхом до розвитку в цій діяльності стало спільне бажання до створення нового проекту та Назаровий досвід в управлінні вареничною “Пантагрюель”, на місці якої виріс “Камін”.

    – У Франківську досить багато якісних ресторанів. Як даєте раду в конкурентному полі? Маєте певну стратегію?

    Просто робимо все якнайкраще. Конкуренція лише стимулює більше аналізувати та розвиватися. Щодо стратегії, то єдине, чим поділимося, – необхідно ставитися до кухні та прийому гостей так, наче відвідувачі – твої близькі та родичі.

    – З чим несподіваним зіштовхнулися, коли справа пішла? Як в позитивному, так і в негативному сенсах…

    Насамперед, тяжко працювати в ситуації, що склалася в країні. Війна, настрої в суспільстві, економічна криза – все це ускладнює нашу подачу людям своєї ідеї та їхню можливість сприймати її… Окрім того, рестораторство – як конструктор: коли бракує однієї деталі або вона несправна, не працює весь механізм. Також про особливості деяких аспектів дізнаєшся, лише коли напрацьовані і пройшли випробування інші.

    З іншого боку, коли пазл склався, є пересторога до нових ідей та підходів. Зрештою, спочатку з ними “здружуємося” ми, потім всі співробітники, і тільки тоді готові “подавати” їх гостям. Або ні.

    Започатковуючи нову справу, навіть вже пройшовши цей шлях раніше, мимоволі розраховуєш на легший “сценарій”, менші зусилля, вкладення. Потім бачиш реальний стан речей, а згодом нарешті (!) знаходиш замість розчарування не тільки можливість зробити заплановане кращим, а й відкриваєш нові горизонти. Напевне, так задумано…

    Найбільше позитиву приносять люди, які, працюючи пліч-о-пліч з нами, переймаються нашими ідеями, корегують їх, допомагають їх втілити, розуміють і вірять в те, з чим ми прокидаємося щоранку. Через це і засинаємо спокійно. Мабуть, це і називається командною роботою.

    – Сформулюйте свої принципи і підходи до: перше – персоналу; друге –  дизайну; третє – кухні.

    Якщо коротко: персонал – то “камінна” сім’я. При формуванні команди серед професіоналів відбирали тих, хто зміг би стати правдивим “камінником”,  максимально пройнятися нашою концепцією, ефективно втілювати її в життя на своєму робочому місці та працювати з любов’ю. Хоча трудової дисципліни, взаємоповаги та високого рівня відповідальності дотримуємося повсякденно.

    Дизайн – то історія тривалих пошуків під проводом Яреми Стецика. Нас надихали дизайнерські знахідки Starbucks та живий дух HardRockCafe. Як результат, дизайн – це матеріалізована концепція закладу, яка втілилась в небездушних матеріалах: текстилі, дереві, склі та бетоні, що створюють відчуття, ніби ти в домі доброго друга.

    Щодо концепції кухні, звичайно, не дуже хотілося б відкривати всі карти, бо то ніби записник фокусника (сміються). Але фундаментальним для нас є приготування страв тільки з натуральних продуктів високої якості, що дає змогу зробити кулінарію максимально органічною та простою. Також ми вимогливі до дотримання стандартів технології (хто, де і як готує страву) та оригінальності й автентичності рецептури.

    Підсумовуючи, “Камін” – музична ресторація в кімнаті з каміном, де грають наживо та смачно частують!

    – З міських афіш видно, що у вас досить активна культурна програма. Яким має бути артист, щоб виступати в “Каміні”?

    Насамперед, артист має виступати наживо. Репертуар повинен бути якісним та приємним для прослуховування. Адже гості перебувають безпосередньо поруч із виконавцем на сцені, якою є увесь “Камін”. Таким чином, виступ артиста – це відкрите спілкування з аудиторією, що відбувається “тут і зараз”. У виконавцях завше вітаємо щиру імпровізацію та підхід до музики як до процесу творення.

    – Чи є вже така аудиторія, яку б можна було назвати аудиторією саме “Каміну”?

    За шість місяців роботи вже знаємо “своїх” з вигляду. Нашою аудиторією є ті, хто молодий душею, хто одночасно любить як затишок та комфорт, так і справжню запальну «рок-н-рольну атмосферу» п’ятничного вечора. При цьому наші гості залишаються безкомпромісними у своїх вимогах до кухні: аудиторія «Каміну» – справжні гурмани.

    – Чув, що у вас кухар – переможець одного з телешоу. Розкажіть детальніше.

    Мова йде про Дарвіна Седеньо Понсе, фіналіста телешоу «Пекельна кухня», який розробив рецептуру та технологію приготування більшості страв «Каміну». Він – особистість творча, справжній професіонал і фанат своєї справи, тому є, по суті, нашим бренд-шефом. Дарвін активно бере участь в розробці поточних камінівських меню, постійно вносячи в нашу кухню елементи високої кулінарії, як-от молекулярна кухня та авторська подача страв. За що висловлюємо тобі, друже, велику вдячність!

    – Що для вас є табу в цьому бізнесі?

    Забороною в цьому бізнесі (як і в житті, мабуть) є зупинка на досягнутому. Тільки постійний рух породжує нові ідеї та розвиває налагоджені проекти. Табу є і втрата систематичного контролю й аналізу – відчуття спокою та сталості є оманливим в умовах сьогоднішнього ринку. Також недопустимим є будь-який вияв непрофесіоналізму, недбалості чи безвідповідальності. Якщо ж говорити концептуально, то поняття «табу» для нас включає зраду початковим принципам, ідеї та мріям. Іншими словами, незважаючи на невдачі та успіхи, завжди повертаємося до початкової віри у правильність ідеї та черпаємо сили в юнацькому оптимізмі, яким просякнутий «Камін».

    – Ще не пошкодували, що встряли в цей бізнес?

    Мабуть, відповідь на це питання зрозуміла з сказаного вище. Часто чуємо думки колег-рестораторів на кшталт: «Якби я знав…». Ми ж були відкриті до таких випробувань, адже кожен досвід несе нові можливості, знання та навики. Тому не шкодуємо сили і не допускаємо нарікань на пройдений шлях. Ми вдячні «Каміну»! 

    – Що далі?

    Насправді, роботи дуже багато. Скоро відкриття літньої тераси у форматі лаундж-зони, є в планах розвиток інфраструктури «камінного» провулку, запуск нових арт-проектів, а також просування наявних – «Камін-лайв» та «Камін-денс». Хотілося б продовжити і покращити формат вуличної музики, якому передує минулорічний «Камін Фест». На стадії запуску нове меню від «Каміна». Незабаром повним ходом запрацює доставка та розпочнемо продаж наших напівфабрикатів і випічки. А далі… Вип’ємо чашечку доброї кави і продовжимо!

    Розмовляв Влад ТРЕБУНЯ

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!