Івано-франківські театрали 28 лютого презентують виставу молодого, але вже знаного режисера Ореста Пастуха “Сарана”. Вистава поставлена за п’єсою сучасної сербської авторки Біляни Срблянович, яка  є однією з найпопулярніших драматургів Європи, лауреатом престижних національних та міжнародних премій. Окрім того, авторка п’єси – журналіст у минулому, тож тонко відчуває суспільні проблеми та соціальні колізії.

 

Як зауважує директор Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру ім.І.Франка Ростислав Держипільський, “ця прем’єра свідчить про те, що творчий колектив театру впевнено рухається і долає рифи дорогою до справжнього сучасного європейського театру”. Також керівник театру зазначає, що франківський театральний колектив перебуває на дуже високому творчому рівні і часто орієнтується на інтелектуально-вишукане мистецтво, зразком якого і є п’єса “Сарана”.

 

Глядачі вистави не залишаться байдужими, адже на сцені актори майстерною грою піднімуть вічні теми – батьків і дітей, родини, відчуження, самотності, пошуки Бога… Взагалі в п’єсі та виставі поєднано багато різних тем, які розгортаються в п’ятьох сімейних історіях, нічим на перший погляд не поєднаних.

У сценічній “Сарані” в основному задіяне середнє і старше акторське покоління театру ‒ Юрій Суржа, Олександр Шиманський, Жанна Добряк-Готв’янська, Віктор Вітушинський, Андрій Кирильчук, Станіслав Білий, Вікторія Юрців та ін.

Автор ідеї та режисер-постановник вистави Орест Пастух зізнається, що йому було дуже важливо, щоб поставити на сцені саме цей матеріал, адже в ньому –  проблема, яке режисера хвилює віддавна. “Це моє особисте, громадянське питання: чому в центрі Європи в 21-му столітті, в цивілізованому світі відбувається те, що відбувається, й інакше, ніж звірство, це назвати не можливо, ‒ зазначає Орест Пастух. ‒ Відповідь я намагався знайти в цій п’єсі”.

 

Режисер розширив тематичні рамки літературно-драматичного твору і біблійна історія про восьму єгипетську кару Господню – нашестя сарани – тут отримує нове несподіване звучання… Персонажі вистави подані як кара самими собі: це сарана, яка пожирає власне та чуже життя…

24.02.2015