Словосполучення “децентралізація влади” за минулий рік перетворилося на своєрідну українську мантру. Політики, чиновники та не тільки вони вживають його постійно і всюди. Складається враження, що вона, децентралізація, вирішить якщо не всі наші проблеми, то принаймні велику їх частину. Ну, і от після року говоріння перші кроки у її втіленні в життя зроблені, зокрема змінені правила формування місцевих бюджетів. Та чи полегшить це життя громадам Івано-Франківська, Коломиї, Калуша й інших міст і районів області?

Децентралізація влади у класичному розумінні – це розширення повноважень місцевих громад та надання їм права самостійно розпоряджатися заробленими коштами. До повної децентралізації нам ще, звичайно, далеко, однак перші кроки у цій справі зроблено. Зокрема, влада прийняла зміни до Бюджетного кодексу та здійснила розподіл повноважень між державою та органами місцевого самоврядування. Так, держава фінансуватиме та відповідатиме за дві сфери – середню освіту, тобто школи, і медицину. Культура, дошкільна та позашкільна освіта, спорт і фізичне виховання, утримання міських та районних рад відтепер – сфера відповідальності органів місцевого самоврядування.

Як бачимо, сфера фінансової відповідальності місцевої влади відчутно збільшилась. Тож виникає резонне запитання: а чи витримають таке навантаження місцеві бюджети, які весь час напівпорожні? На думку міського голови Коломиї Ігоря Слюзара, витримають, адже з січня ц.р. бюджети районів та міст формуються за новим принципом. Держава передала територіальним громадам сім загальнонаціональних податків, надходження від яких мали б покрити витрати на нові сфери відповідальності. Серед цих податків – акцизний збір на алкоголь, цигарки та бензин. 5% з кожної пляшки горілки, пачки цигарок та літра бензину будуть залишатися у міській казні. Коломийська влада вже запланувала, як витрачатиме очікувані надходження: кошти з акцизу тютюну й алкоголю йтимуть на культуру, позашкільну освіту, а кошти з палива – на ремонт міських доріг. Також у місцевому бюджеті залишатимуться кошти, зібрані з податку на нерухомість, земельного податку, податку на розкіш та надання адміністративних послуг міською радою. Раніше ці кошти йшли до Києва. Крім цього, у місцевому віданні залишився і єдиний податок.

Уряд дав, але уряд і взяв. Зокрема, мова йде про податок на першу реєстрацію транспортного засобу. Раніше зібрані з цього податку кошти залишалися на місцях і були призначені для ремонту доріг. У Коломиї, наприклад, цей податок давав доволі високі суми – приблизно 3 млн. грн. на рік. Тепер ці кошти підуть у центральний бюджет. Крім цього, відбулись зміни і стосовно податку на доходи фізичних осіб. Це чи не основне джерело надходжень до міського бюджету. Та от раніше місто віддавало 25% від зібраної суми в центральний бюджет, а тепер віддаватиме 40%. У гривневому еквіваленті це приблизно 5,7 млн. гривень.

Така “рокіровка” дає експертам підстави говорити про певні ризики щодо наповнення місцевих бюджетів. Володимир Тарновецький, заступник міського голови Коломиї з економічних питань, каже, що центральна влада забрала собі ті податки, які є найбільш прогнозовані, а натомість місту залишила ризиковані: “Податок на доходи фізичних осіб – найбільш стабільний і найбільш прогнозований. Ми знаємо фонд заробітної плати і можемо собі прогнозувати та планувати, а от нові податки є сумнівними. Ми не знаємо, скільки коштів отримаємо з акцизного збору, скільки продасться бензину чи алкоголю”.

Серед інших проблем реформи – те, що не можна виділяти будь-які кошти на капітальні роботи – ремонт доріг, розвиток інфраструктури та капітальні ремонти, якщо є борги з виплати заробітної плати. Крім цього, передача “культури”, дитячих садочків та позашкільних закладів на утримання міської ради змушує її задуматися над потребою оптимізації, тобто зменшення фінансування цих галузей, або ж збільшення навантаження на батьків. Так, нещодавно Коломийська міськрада прийняла рішення про підняття плати за заняття у позашкільних гуртках до 20 грн. з дитини. Також зросла плата за дитячі садочки і, очевидно, зросте ще більше.

Та, попри все, кроки в напрямку децентралізації мер Коломиї оцінює позитивно: “Міські ради отримали величезний ресурс, нова система дає можливість місту активізуватись та розвиватись. Бюджет Коломиї на 2015 рік складався вже за новими правилами, і такого хорошого бюджету в нас ще не було. Нова система формування міського бюджету дала нам можливість на 93% забезпечити фінансування захищених статей – зарплат та енергоносіїв. Усі попередні роки ми мали максимум 70-75%”.

Не такий оптимістичний стосовно реформи місцевого самоврядування Михайло Комісарук, депутат Коломийської міської ради, голова депутатської комісії з питань бюджету та фінансів. “Фінансово від децентралізації нам не стало легше. Можливо, навіть навпаки, адже сфера відповідальності міської ради збільшилася, а розмір фінансування – ні. Але проблема не в цьому, – каже Комісарук, – а в тому, що самі органи місцевого самоврядування виявились не готові до децентралізації. Ми звикли жити на широку ногу і продовжуємо так жити. Бюджетний кодекс забороняє перераховувати кошти на розвиток міста, на дороги, на інфраструктуру, на житлово-комунальне господарство, поки не буде виплачена зарплата бюджетникам. А у нас всюди – в освіті, культурі, апараті управління – роздуті штати. Тож усі надходження від нових податків будуть іти на зарплату, на проїдання, а на розвиток, на капітальні видатки не залишиться ні копійки”.

На його думку, перш ніж впроваджувати децентралізацію, потрібно було провести широкоформатну оптимізацію бюджетної сфери, що б дало можливість суттєво скоротити видатки. Бо без цього ми так увесь бюджет і будемо проїдати на зарплати.

Як бачимо, перші кроки уряду щодо децентралізації влади на місцях сприйняли неоднозначно. Оцінки відрізняються кардинально, а це означає, що істина десь посередині. Напевне, є підстави надіятися, що ця горезвісна  “стара система” почала мінятися.

 

Віктор ФІТЬО