«Галицький кореспондент» продовжує відповідати на запитання читачів до лікаря. Цього разу нам знову допомагають фахівці Івано-Франківського національного медичного університету. Питання лікарю ви можете поставити за телефоном: 50-55-90.

 

Петро:

«Мені 30 років, але в мене досі нема жодного зуба мудрості. Час від часу один намагається вилізти, але так і не виростає. Чи це нормально, чи, може, я неправильно харчуюся?»

 

Василь ШТУРМАК, доцент кафедри Інституту післядипломної освіти, кандидат медичних наук:

 

«Це закладається на генетичному рівні, тому зуби мудрості можуть бути в людини, а можуть не бути. Якщо вони є, то можуть прорізуватися або не прорізуватися чи прорізуватися наполовину. Якщо вони прорізуються і ростуть поза рядом, то їх видаляють.

За кордоном їх всіх видаляють, здорові чи ні, а в нас – з огляду на ситуацію. Коли зуби мудрості уражені карієсом, то здебільшого їх видаляють. Також їх видаляють, якщо вони ростуть поза рядом, тому що вони травмують ряди і можуть призвести до онкологічних захворювань. Якщо ці зуби напівпрорізані, то їх теж видаляють, оскільки вони схильні до уражень карієсом, а людина не може добре за ними доглядати.

З харчуванням це не пов’язано, але може бути наслідком вживання гормональних припаратів».

 

Людмила, 35 років:

«Впродовж останнього року помітила, що після того, як різко встаю, в мене на кілька секунд паморочиться в голові. Що це може бути і до якого лікаря звертатися?»

 

Віталій КАМІНСЬКИЙ, доцент кафедри внутрішньої медицини №1, клінічної імунології та алергології ім. академіка Є. Нейка:

 

«Причин запаморочення може бути багато: неврологічні захворювання, хвороби серцево-судинної системи, анемія тощо. При виникненні запаморочення пацієнту слід звернутися до дільничного терапевта, який проведе загальноклінічне обстеження і з’ясує причину цього симптому. Надалі за необхідності терапевт скерує пацієнта до вузького спеціаліста».

 

Ірина, 60 років:

«У моєї внучки пієлонефрит, і при цьому вона майже не хоче вживати рідини. Чи треба їй багато пити? І яким має бути її харчування, щоб вона хотіла пити воду?»

Ольга СИНОВЕРСЬКА, завідувач кафедри дитячих хвороб післядипломної освіти:

 

«Треба домовитися з дитиною про раціональне вживання води між прийомами їжі. Намагатися виключити з раціону гострі та пряні страви, які можуть подразнювати сечовий міхур. На добу дитина повинна випивати 30 мл води на 1 кг маси тіла. Важливе значення має вода, яка пройшла очищення. Якщо йдеться про воду з криниці, то вона має бути відстояна, адже у воді міститься багато різних мінеральних речовин, які при пієлонефриті слід вживати обмежено».