15 березня 1939 року розпочалося перше засідання Сойму Карпатської України, на якому через розвал Чехословаччини проголосили державну самостійність Закарпаття та прийняли Конституцію, що визначила республіканський устрій Карпатської України з президентською формою правління. Державною мовою визнано українську. Затверджено державний герб, державний синьо-жовтий прапор, гімн “Ще не вмерла Україна” на музику М. Вербицького та слова П. Чубинського. Таємним голосуванням Сойм Карпатської України обрав першим президентом держави Августина Волошина, а прем’єр-міністром – Ю. Ревая. 

Саме з цієї нагоди сьогодні, 17 березня, у Музеї визвольної боротьби зібралися історики, політологи та небайдужі до історії України, аби поговорити про вклад Карпатської України у боротьбу за українську незалежність. На заході були присутні Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківсього обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, інформаційний аналітик Ігор Ткач, працівник Державного архіву Івано-Франківської області Любомир Харук, науковий працівник музею Лаврук Тарас, представник ГО “Громадський інститут політики” Віталій Перевізник, провідний науковий співробітник музею Василь Тимків та кандидат історичних наук Ігор Дрогобицький.

Присутні зазначили, що того ж таки дня Угорщина напала на Карпатську Україну. На боротьбу з ворогом стала “Карпатська Січ”, а також загони самооборони, проте сили були нерівними. Президент Волошин і уряд змушені були покинути рідну землю. 

Варто зазначити, що Карпатська Україна як держава проіснувала лише півроку, але заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії, підтвердила, що Закарпаття є українською землею, а українці цього краю є невід’ємною частиною великої української нації.

До слова, президент Карпатської України Августин Волошин народився саме 17 березня 1874 року.

 

17.03.2015