«Сьогодні міський голова Руслан Марцінків знову не з’явився на судове засідання начебто через хворобу… Руслан Марцінків розповів, що лікує спину і печінку, з якою почалися проблеми від препаратів. “Дуже багато таблеток вживаю, на крапельницях сиджу, витяжки…”, – каже Марцінків.
За словами мера, вчора під час сесії міської ради йому стало погано, і він звернувся до лікаря. Аналізи показали, що потрібне стаціонарне лікування… Скільки триватиме лікування – не знає: хвороба то загострюється, то відпускає. Справу проти нього, яку саме розглядає Івано-Франківський міський суд, вважає замовною… Нагадаємо, Руслан Марцінків притягується до відповідальності за корупційне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність».
(http://kurs.if.ua, 16 березня 2017 року)
У рік 7 523 [2017]. Розболівся того року на всю голову і трохи [нижче] у городі галицькому лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Хрестоносець Тверезості та Шкодоїздець Безкорупційний, рученьки терпли [йому], злипалися віченьки та інші [м’які] частини тіла, крижі вельми свербіли і в попереку щось штрикало, коли у партері він стояв навпочіпки та з олігархами лютими натужно [боровся], щоб на коліна не стати і [достоїнство] своє не втратити і не прищемити нічим, йому ж нерви розхитували справами судовими та погрозами кари [адміністративної] опричники убезівські, що в печінках, аки глисти та лямблії, злобно сиділи.
Та не жалів Руслан-Марципан ні живота, ні [спини] своєї, ні того, що нижче, воздвигнув на плечі свої хреста тверезості, за пояс кропило ліфтосвятості заткнув, аки [олігархів] переможених [на виборах], кувалду стіноломну волочив за собою по вистеленій, аки рушник вишиваний, плиточці горбатій на улицях давніх та [в мегафон] гасла свободні вигукував, питання важкі на сесії піднімав та й надірвався від трудів своїх [праведних].
І хоч [погано] ставало йому, і муки він вельми тяжкії терпів, але не полишав до останнього ні престолу свого у раді городській, ні [ефірів] телевізійних, бо то перло його, то знову відпускало, аж поки не поздавав [аналізи] всі з потом і кров’ю та іншими випорожненнями пустопорожніми, аки обіцянки [передвиборні], і коли розгребли те все віщуни та цілителі, мух відігнали та [піар] політичний розвіяли, то показалося їм, що треба лицарю [свободному] з хоромів білих у палати так само білі перейти.
Поклали тоді Руслана-Марципана на масажі помічні, спинку чухали, п’ятки чесали, за [боки тягнули], а ще прописали йому таблеток дуже багато, вареників багато, ковбаси багато, оселедців багато, а [горілки] пити не дали, лиш на крапельницю, аки на кіл посадили, і мастив він собі голову на стаціонарі денному.
Коли ж надійшов вечір, прилетів із гір Кавкасійських орел [олігархічний] і клювати печінку став, і все те, що [в печінках] сиділо, заволало до Руслана-Марципана голосами погрозливими та страшними [протоколами] лякало його, і загорнувся він в сорочку [гамівну], сховався під ліжкомісце насиджене і дружині своїй про всяк випадок в тумбочку пару копійок відложив [для застави].
НОРВАКС