Початок осені в українському політикумі, зазвичай, гарячий. Вітчизняні небожителі повертаються з теплих країв, напевно, настільки переповнені енергією, що просто не знають, куди її подіти. Відповідно, накопичена енергія спрямовується не лише на благо народу, як це декларується. Що демократична коаліція у нинішньому парламенті є слабкою знали всі, хто цікавиться політикою, але не всі знали, що аж настільки. Хоча конфлікт між Секретаріатом Президента і урядом тлів, час від часу спалахуючи, від самого початку створення коаліції, мало хто вірив у такий швидкий її кінець. Але достатньо було минулого тижня Партії регіонів, БЮТ і комуністам спільно проголосувати за кілька невигідних Президенту і його команді законопроектів, як прорвало, — «Наша Україна» заявила про вихід із коаліції. Ефект розірваної бомби спричинили: закон про тимчасові слідчі комісії, де виписана процедура імпічменту президента; закон про кабмін, який обмежує повноваження президента щодо керівників силових відомств; незнаходження спільної позиції у прийнятті резолюції щодо подій в Грузії. За день-два столична вибухова хвиля накрила й регіони. Чи не найактивніші її прояви можна було спостергіати в Івано-Франківську. Першим на розпад демократичної коаліції відгукнувся Конгрес українських націоналістів, який ініціював збір підписів за введення прямого президентського правління. Координаційна рада націоналістичних сил західного регіону України, враховуючи загрозу втрати державності, у випадку подальшого загострення політичної ситуації в Україні, прийняла заяву з вимогою введення прямого президентського правління. Відтак на амбразуру кинувся Єдиний Центр, який вважається дітищем голови Секретаріату Президента Віктора Балоги. У заяві президії облорганізації ЄЦ, зокрема, сказано: «Спільне голосування Блоку Юлії Тимошенко, Партії регіонів та комуністів у Верховній Раді України 2 вересня є не тільки переформатуванням демократичної коаліції, але й фактично означає державний переворот, оскільки веде до порушення балансу влади та узурпації влади двома партійними кланами». Вихід – розпуск парламенту і позачергові парламентські вибори. У неділю в Івано-Франківську відбулося віче національно-демократичних сил «Ні – кремлівському сценарію!», у якому взяли участь близько 3 тис. осіб. На Вічевий майдан, незважаючи на спеку, прибули представники обласних і міських організацій партій «Наша Україна», ВО «Свобода», УНП, НРУ, КУН. Були присутні делегації з усіх районів і міст Прикарпаття, голови РДА, облради та ОДА, мери міст, народні депутати. Ведучим віче був сам ді-джей «помаранчевого» Майдану Євген Ніщук. У підсумковій резолюції зазначалося, «що ще не пізно створити коаліцію національно-демократичних сил у Верховній Раді і припинити «повінь» політичних зрад». У понеділок на прес-конференції в Івано-Франківську народний депутат України, голова Секретаріату демократичної коаліції Євген Гірник висловив думку, що є ще шанс для відновлення роботи демкоаліції, і заявив, що у випадку її розпаду подасть у відставку. Ініціативи ж про введення прямого президентського правління пан Гірник прокоментував так: «Якщо не буде іншого виходу і Президент буде мати громадську підтримку, я не виключаю, що це може статися, хоча цей варіант… ну, дуже ризикований для України». І тільки одного разу за цей буремний тиждень на франківську публіку вийшов БЮТ, щоби прояснити свою позицію. Загалом, судячи з годинної прес-конференції народних депутатів Дмитра Шлемка та Віктора Терена, вона зводилася до того, що ініціатором розвалу коаліції насправді є Президент Віктор Ющенко, який старається виконати давню домовленість з Ринатом Ахметовим про створення «широкої коаліції». Багатьох нині цікавить, чи призведуть коаліційні катаклізми до переформатування владної верхівки області. Більшість з опитаних нами місцевих політиків вважають, що нічого такого не станеться, поки Президентом є Ющенко. Лише пан Шлемко припустив, що це може стати реальністю навіть не у випадку створення якоїсь нової, а й у разі повернення до демкоаліції. Тоді, за його словами, БЮТ вимагатиме поділу 50 на 50 посад керівників всіх ОДА, РДА, а також міністерської вертикалі, від чого свого часу відмовився на вимогу Президента. Тарас ТКАЧУК