Днями

ЕРІК

Їхали зі мною в купе бабуся й онук. Восьмирічний активний хлопчик, у якого не закривається рот, а руки і ноги постійно зайняті. У сусідньому купе теж їхали діти, і хлопчик став гратись з ними в коридорі. Вони грались, а бабуся сиділа і дивилася на внука через відкриті двері. Їй не подобалося нічого з того, що він робив. А він безперервно щось робив. Вона його постійно зацитькувала, і він вже через десять хвилин він перестав звертати на це увагу. А бабуся сиділа і кожних п’ятдесят секунд говорила: «Еріку, сядь. Еріку, йди сюди. Еріку, пропусти дядька. Еріку, вдягни кофту. Еріку, зніми кофту…» Здавалося, ніби по-справжньому вона хоче тільки одного – щоб онук лежав, мовчав, не рухався і раз на півгодини сідав їсти. Ну, тобто щоб його паралізувало. Потім вона вже перестала уточнювати, чого хоче від онука. Просто сиділа зі складеними на колінах руками, дивилася на нього і повторювала: «Еріку. Еріку. Еріку. Еріку. Еріку. Еріку. Еріку. Еріку. Еріку. Еріку. Еріку. Еріку…» Кожних п’ятдесят секунд. Годинами. Я був дуже радий, коли вони заснули. Але я помилявся, бабуся не спала. Я злазив вночі з верхньої полиці і побачив, що вона не спить. Не спить, а лежить і дивиться на Еріка. З таким же докором у погляді, як і коли він безперервно лазив по всьому вагоні. Тільки зараз вона не повторювала «Еріку. Еріку. Еріку». Адже він спав. Бабуся дивилася на онука і терпляче чекала ранку… О 8:00 все продовжилось з новими силами. Бідний Ерік. Він їде до бабусі на два тижні.

Якось

ЧОРТИ
Приїжджає за викликом машина швидкої психіатричної допомоги. Зустрічають її три дівиці не надто важкої поведінки. Ржуть – не можуть зупинитися. Виявляється, у пацієнта запій два тижні. Як результат запою, з’явилися три чорти, зажадали виставити їм коньяк і дівок. Мужик накрив стіл на чотири персони, купив коньяк, замовив дівиць, оплатив, ввів їх під ручку до кімнати і почав церемонно представляти. Резюме від дівиць: «До кого тільки не їздили! До американців, китайців, негрів… Але щоб до чортів?»

 

І взагалі…

 

Працював бандерівець y лісі і поділився обідом із гномом. Тoй каже: «За твоє добре серце замовляй три бажання – всі для тебе виконаю! Тільки не про Путіна і не про Росію, бо ми вже втомилися…» Бандерівець каже: «Нехай Китай нападе на Фінляндію, тільки сухопутними військами». – «Добре, так і зроблю, я пропущу їх по території Росії, війна буде один рік…» – «Друге: хай Китай нападе на Фінляндію…» Гном перебиває: «Та ж у тебе перше таке було!» – «Так, я знаю, i дpyгe мoє бажання таке саме…» – «Добре, так і зроблю». – «Третє, – продовжує бандерівець. – Хай Китай нападе на Фінляндію». – «Знову таке саме?» – здивувався гном. «Так, таке саме», – незворушно підтвердив бандерівець. «Добре, так і зроблю… Буде три війни по одному році кожна». Через деякий час прибігає гном i каже: «Не так легко почати і закінчити війну, краще, щоб була одна війна три роки. Давай ми змістимо три війни в одну i тобі звільнимо два бажання». – «Добре, хай буде так, мої бажання знову ж тi самі». – «Тобто ти просиш ще дві війни по три роки?» – «Сaмe так». Пішов гном, за кілька днів прибігає захеканий: «У наc ще такого не було, усі гноми зібрались і просять, щоби ти сказав, чому ти так цього хочеш, ми згодні змінити терміни…» Бандерівець: «Добре, xай війна буде тридцять років, тільки за той період хай не загине жодна людина і китайські військові хай будуть на території Фінляндії нe більше одного тижня за один раз…» – «Добре, так і зроблю… Тільки ти скажи, нaм дуже цікаво, ти ж українець… Далеко від Китаю і Фінляндії. Для чого тобі, щоб Китай воював із Фінляндією?» Бандерівець відповідає: «А ти собі можеш це уявити? Мільярд людей Росією туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди… І так тридцять років!»