Нещодавн0 близько 02.45 год в урочищі Солотвино (Бризинець) Людвиківського лісництва (кв.7) під час проведення патрулювання мисливських угідь ДП «Вигодське лісове господарство», єгерською службою спільно з представником Долинського відділення Національної Поліції України згідно наказу №84 від 31.03.2017р. «Про проведення рейдів», патруль замітив автомобіль ВАЗ 2104 червоного кольору, державний номер АТ73-64АМ, що рухався по трасі загального значення Долина-Хуст, з вікна якого освітлювався фарошукачем лісовий масив.

Завдяки рішучим діям працівника поліції автомобіль зупинили, повідомляють у Вигодському Лісовому Господарстві.

На вимогу пред’явити документи, з автомобіля вийшов водій Коваль Михайло Юрійович 02.03.1984р.н., мешканець села Рахиня. В рухах та розмові водія вбачались ознаки алкогольного сп’яніння. В салоні автомобіля сиділи три пасажири, поруч з водієм – Білянський Мар’ян Миколайович 11.06.1993 р.н. мешканець села Слобода-Долинська, біля нього лежала складена рушниця ТОЗ -120, калібру 12 з підствольним ліхтарем та фарошукач з підключенням в прикурювач автомобіля, власником рушниці виявився Білянський М.М., згідно Дозволу на зберігання та носіння зброї № 1098 від 11.08.2016р. Позаду сиділо двоє – Іванів Володимир Ігорович 26.08.1986 р.н. мешканець села Слобода Долинська та Цап Віталій Зіновійович 01.05.1989 р.н. мешканець села Тростянець.

Згодом четверо осіб доправили у Долинське ВП для установлення достовірних даних вищевказаних осіб. По прибуттю у відділок, підствольний ліхтар з рушниці зник, а водій Коваль М.Ю. почав заперечувати, що він був за кермом свого автомобіля, і заявив що керував Іванів В. І., який не мав запаху та ознак алкогольного сп’яніння. Пройти освідчення на предмет вживання алкоголю Коваль М.Ю. відмовився при свідках, про що складений відповідний акт.

На запитання, що вони робили поблизу села Мислівка вночі, «четвірка» заявила, що їхали продовжувати свято Благовіщення в «кафе Ярослав» (котре вже більше року не працює), а Іванів В. І., який нібито вів машину взагалі заявив, що перед ним було не с. Мислівка, а с. Лопухи, за якими мало бути озеро Синевир. Видно, що людина зовсім не орієнтувалася, куди «їхала».

Відповідно до ст.12 Закону України «Про мисливське господарство і полювання», перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю прирівнюється до полювання. За приписами статті 20 цього ж Закону забороняється полювання у заборонений, зокрема у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу) та застосування освітлювальних приладів, що є грубим порушенням правил полювання.

Читайте також: Ні луски, ні хвоста: Де тепер жирують браконьєри?

За даним фактом, керуючись ст.255, 242 КУпАП гр.Білянського М.М. притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил полювання відповідно до ч.1 ст.85 цього ж Кодексу та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн., подано клопотання на позбавлення членства в Долинській РО УТМР та анулювання дозволу на право зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї. На Коваля М.Ю., який керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння, складений відповідний протокол, який передбачає позбавлення водійських прав або чималий штраф.

Враховуючи викладене, а також те, що на вищевказаному місці затримання даних осіб, 19-21 січня 2017 року на Йорданські свята, невідомими особами було вбито трьох оленів, а неподалік від цього місця двох козуль, чим було завдано збитків державі в розмірі 61 000 гривень. Почерк знайомий. Це дає підстави вважати, що ці особи на велике релігійне свято Благовіщення мали намір убивати в тих же лісових масивах і могли знати, де в нічний час знаходяться лісові мешканці. Це затримання не дало зробити фатальний постріл та врятувало чиєсь життя, а може і чиюсь свободу і долю. У травні-червні місяці вже з’являються малята в козуль та оленів.

Вражає те, що коли патріоти віддають своє життя та здоров’я на східному фронті, забезпечуючи мирне життя на решті території держави, інші молоді чоловіки займаються мародерством в глибокому тилу. Цікаво те, що медкомісія, яка надає право на зберігання та володіння вогнепальною зброєю, надає це право особам, які тією ж комісією звільнені від виконання військового обов’язку. Права рука, не знає що робить ліва? І скільки це коштує? Районний військомат повинен зацікавитись такими «талановитими» людьми, які можуть і вдень і вночі, і в сніг і в зливу не розлучатися із зброєю і при цьому поводити себе дуже зухвало.