Літопис Галицький

  • «Герой Майдану, боєць батальйону “Дніпро”, народний депутат Володимир Парасюк на зустрічі з франківчанами ошелешив зізнанням, що арешт голови ДСНС Бочковського під час засідання Кабміну сьогодні вдень безпосередньо пов’язаний із його, Парасюка, поїздкою до Франківська.

    “Якби я сьогодні був у Києві, його (Бочковського – “КУРС”) сьогодні би не взяли”, – вважає Володимир Парасюк.

    “Ну, просто, знаєте, кожен собі робить рекламу. І я собі сьогодні сів так тихенько і подумав: добре, що посадили, а хто там собі рекламу зробить на цьому, то вже не важно. Я поїхав у Франківськ, а вони вирішили – беремо Бочковського, бо буде Парасюк, то буде тут кіпішувати. Посадили, то й посадили, Бог їм суддя. Головне, щоби правосуддя було на нашій стороні”, – розказав він франківцям».

    (http://kurs.if.ua, 25 березня 2015 року)

    У рік 7 523 [2015]. Виступав того року [весь вечір на манежі] у філармонії города галицького тільки один день проїздом [коломойським] зі Львова до ради верховної боярин операторний, кавеенний та караокий Вовчик Зеновійович на прозвисько Дід Парас. І був же він сильний світу сього і про діла його великі та супергеройські [в народі] ходили легенди, приповідки та анекдоти, які він народу сам же й переказував, по театрах, мітингах та інших [забавах] швендяючи. І тішився народ галицький вельми тим казкам вечірнім Діда Параса, і очима кліпав, і руками хлопав, і вухами [обважнілими] слухав.

    Коли тільки ставалося [щось важливе] у житті суспільно-політичному, то одразу мчали усі луччі люди з цілої землі галицької до Вовчика Зеновійовича та помочі у нього просили, захисту та порятунку, бо не було надії в них ні на дружинників [припорошених], ні на ментів недореформованих, ні тим паче на пожежників із рятувальниками наскрізь та вельми [корумпованих]. І коли тінь місяця на сонце падала, і коли астероїд [на Землю] націлювався, і коли путін в орді газовій пропадав [у невідомому напрямку], одразу починав Вовчик Зеновійович кіпішувати, і тоді знаходився [путін], і розвиднювалося на землі, і каменюка небесна мимо пролітала, просвистівши, аки куля біля скроні, лиш [черепно-мозкову] подряпину на чолі супергероя залишивши.

    І тремтіли вельми корупціонери кляті, регіонали нелюстровані та інша нечисть окаянна, а паче всього [рятувальники із пожежниками], налякані тим, що прийде до них Вовчик Зеновійович і укусить [за бочок], та, очей своїх не стуляючи, ручками активно бабки гребли, поки не пізно. Та не робив собі дід Парас зі свого кіпішу [реклами] ніякої, піаром жодним не страждаючи, бо самою [славою всенародною] та бабками коломойськими вдоволений був. Тож вийшов він із філармонії в городі галицькому, присів [на корти] тихенько, у чорний плащ загорнувся, у шпагаті розшкірячився та й дивився, як у городі стольному на пожежнику головному шапка на кабміні догоряє [без нього]. 

    Та недовго горював дід Парас за шансом [пов’язати та посадити] пожежника, на бабках бюджетних погорілого, по сторонах [своїх] подивився, правосуддя уздрів та втішився вельми.  «Ще буде Бог їм суддя», – подумав Вовчик Зеновійович і німб над головою правим [крилом] поправив.

     

    НОРВАКС

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!