Вже третій рік івано-франківське міське управління освіти і науки доводить у судах свою непричетність до розтрачання бюджетних коштів. Минулого тижня відбулося чергове засідання у черговій (тепер вже кримінальній) справі.

 

На лаві підсудних

Все почалося ще у 2012 році. Фінансова інспекція провела перевірку і знайшла розбіжності у тендерній документації, що стосувалася закупівлі м’яса у 2011 році. У формі «пропозиції», яку заповнювали учасники, була табличка, а в ній – ціни з ПДВ. Комітет з конкурсу торгів управління освіти і науки цьому значення не надав, а дарма, бо саме це й стало причиною для судових справ.

Підприємець Луцак Василь Миколайович виграв тендер, бо запропонував найменшу ціну – 1 млн. 242 тис. 519 гривень. Друга пропозиція була від приватного сільськогосподарського виробничо-торгового підприємства «КВІЛТ», яке пропонувало 1 млн. 282 тис. 321,4 грн., а третя – від ТзОВ «Амарант», яке не мало сертифікату якості і пропонувало постачати м’ясо за 1 млн. 290 тис. 112 гривень.

Луцак вказав у табличці ціну з ПДВ, адже у формі «пропозиції» зазначалося, що учасник не повинен відступати від неї. Насправді ж він був платником єдиного податку. Фініспекція вимагала усунути це порушення, виявлене під час ревізії, і повернути 16,7% від суми тендеру в бюджет або ж допоставити продукції на таку суму. Підприємець відмовився.

Управління освіти і науки та комітет з конкурсу торгів стали на його бік. «Є закон про здійснення державних закупівель, де чітко вказано, що ціна договору не може відрізнятися від ціни пропозиції, – переконує голова конкурсного комітету Петро Ласійчук. – Вона може бути змінена на 10%, але тільки через три місяці. Ми ж зекономили державні кошти і ще й виявилися на лаві підсудних!»

Управління освіти намагалося оскаржити в суді акт фінінспекції. Проте 25 жовтня 2012 року окружний адміністративний суд став на бік контролюючого органу, відмовивши у задоволенні позову.

«Спершу ми програли один суд, потім інший, – розповідає Ласійчук. – Потім, відповідно до вимог фініспекції, ми здійснили претензійну роботу. В 2013 році ми надали Львівському суду аудиторський звіт і експертний висновок, але він його до уваги взагалі не взяв».

Петро Ласійчук показує висновок судово-економічного дослідження №7593 від 20 червня 2013 року, яке проводило Волинське відділення Львівського НДІ судових експертиз. У ньому йдеться про те, що інформація щодо реєстрації Луцака як платника ПДВ – відсутня. «Включення підприємцем Луцаком В.М. до вартості товару, поставка якого за період з 17.10.2011 по 15.02.2012 здійснювалась на підставі договору №797 від 17.10.2011, податку на додану вартість документально не підтверджується», – сказано у документі. Відтак судово-економічне дослідження не підтверджує акт фінінспекції.

 

Має бути винуватець

У 2013 році управління освіти і науки звернулося до суду з позовом про стягнення з підприємця Луцака 183 тис. 963,8 гривень. Крім того, управління клопотало про те, щоб залучити до участі у справі як третю особу Державну фінансову інспекцію. Однак Луцак заперечив, мовляв, фінінспекції це не стосується, і суд погодився з підприємцем.

Суд встановив, що підприємцем Луцаком В.М. реалізовано яловичини І категорії та печінки в кількості 3791,9 кг на загальну суму 993 тис. 893,60 грн. Відтак ПДВ мав би складати 165 тис. 648,93 грн. Однак відповідач не зареєстрований платником ПДВ і податок не сплачував. Тож у рішенні суду зазначено, що м’ясо купувалося «за цінами вищими (від) середньозваженої ціни на 4,82 грн.»

У результаті 31 грудня 2013 року господарський суд відмовляє освітянам у задоволенні позову. «В даному випадку позивачем не наведено обставин, які б свідчили про порушення відповідачем господарського зобов’язання, а саме невиконання чи неналежне виконання умов договору, – йдеться у рішенні суду. – Поставка і оплата товару здійснювалась за цінами, які встановлені в договорі».

Суд звернув увагу на те, що, відповідно до ст. 204 ЦКУ, діє презумпція правомірності правочину. Договір та відкриті торги, за наслідками яких він укладений, в установленому порядку не оскаржувались та не визнані недійсними. А тому відсутні підстави стверджувати, що Луцак постачав товар за завищеними цінами.

Здавалося б, і кінець. Втім, торік справа продовжилася. Якщо фінінспекція встановила, що є порушення на майже 200 тис. грн., то має бути й винуватець. Так прокуратура відкриває кримінальну справу і подає до суду на Петра Ласійчука.

Його звинувачують у службовій недбалості, тобто «невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним громадським інтересам». Буцімто, він неналежно поставився до виконання своїх обов’язків, не дотримався принципів максимальної ефективності, не перевірив роботу працівників відповідної кваліфікації тощо.

А начальника управління освіти і науки Наталію Микулу кличуть до суду як представника потерпілої особи.

 

Підрядники не втішаться

«Коли міліція проводила слідство, то я просив дати мені можливість ознайомитися з матеріалами, які є, щоб підготуватися до допиту, – розповідає Петро Ласійчук. – Я пишу клопотання, що хочу дати покази, а вони відмовлять. Закривають ці матеріали так, що я вже не маю права нічого ні додати, ні забрати. Я хотів двох речей: дати покази і провести експертизу».

На переконання Ласійчука, була бухгалтерська помилка, яку він не контролював. Начебто, у табличці ще від попереднього постачальника була позначка «з ПДВ». Бухгалтерська помилка, на його думку, заслуговує на штраф, але аж ніяк не на кримінальну справу.

Минулого четверга на судовому засіданні Петро Ласійчук подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи, яка б, зокрема, дала відповіді на запитання: чи є несплачена сума ПДВ збитком; що впливає на сплату ПДВ особою, яка не є платником цього податку; і яку суму повинна сплатити особа, будучи його платником?

Прокурор висловила думку, що клопотання задоволенню не підлягає. А представник управління освіти Наталія Микула – що клопотання слід задовольнити. Врешті суд ухвалив відмовити Петрові Ласійчуку у задоволенні клопотання, мотивуючи тим, що, згідно із законом, кожна зі сторін має право самовільно залучити експертів для проведення експертизи.

У свою чергу, прокурор клопотав про заміну обвинувачення, акцентуючи на тому, що Ласійчук неналежно поставився до виконання своїх обов’язків, не дослідив належним чином тендерні пропозиції учасників закупівлі та не виявив, хоча міг і мав реальну можливість виявити, невідповідність тендерної документації. На думку обвинувачення, голова конкурсного комітету мав внести пропозицію щодо відхилення тендерної пропозиції як такої, що не відповідає конкурсним торгам.

Наступне засідання суду – через два тижні. Чим завершиться судова тяганина, наразі можна тільки здогадуватися. Але те, що такі справи не надихають порядних підрядників працювати з управлінням освіти, – це точно. «У нас і так проблеми з підрядниками, – зітхає Наталія Микула. – А після такого до нас взагалі ніхто не хоче йти».

Тетяна СОБОЛИК