Сьогодні з 14.00 в департаменті архітектури фахівці містобудівної ради обговорюють проект забудови перед “Бастіоном” (з вулиці Новгородської). На прохання «Галицького кореспондента» своєю думкою поділився архітектор Богдан Ідак, який був присутній при розгляді оригінального проекту забудови від австрійського архітектурного бюро «Szyszkowitz.Kowalski» у 2007 році. Пан Богдан спілкувався з австрійцями і розповідає про їхні підходи до проектування об’єктів у історичній частині міста, а також ділиться своїми враженнями від архітектури Івано-Франківська.

 

“Ці проектні пропозиції робилися австрійським архітектором Міхаельом Шишковіцим з м.Грацу, Австрія (o. Univ.Prof. Arch. DI Michael Szyszkowitz). На сайті http://szy-kow.at99.at/content/der-bastion-ivano-frankivsk, де можна переглянути проект, Міхаель залишив такий допис про свою роботу:

“Місто Івано-Франківськ у Західній Україні починає розвивати свої історичні архітектурні продукти. Один із історичних бастіонів у центрі міста ремонтується та реконструюється. Новий торговий центр орієнтується на цю історичну територію як дрібно поділена структура окремого об’єкта, що зв’язана з вулицею. Чітко структуровані в шаховому порядку міські простори. Середня частина будинку – це багатоповерховий пасаж, зв’язаний із “Бастіоном” сходами та містком”.

Також із Міхаельом Шишковіцим приїжджав професор Технічного університету Граца Гассо Гоман ( Univ.Doz. an der TU Graz, Dipl.-Ing. Dr.techn. Hasso Hohmann), активний учасник австрійського архітектурного життя.
Мав нагоду з ними спілкуватися безпосередньо. Презентація відбувалася в готелі «Надія», де професори представили своє бачення забудови “Бастіону” зі сторони вул.Новгородської та давали поради з облаштування самого “Бастіону”.

Архітектори делікатні в ставленні до історичного середовища і про Франківськ цікаво висловилися: «Ми будуємо так, ніби ми в 18 столітті». Тобто вони відкидають “рагульську”, класичну, пінопластову ліпнину. Їхня позиція була така: або будувати ідентичну споруду, яка була на тому місці, з сучасним наповненням, або ж сучасний будинок (от тут і розбіжності в їхній та нашій культурі). І один великий нюанс: вони свято дотримуються лінії забудови та поверховості. Будинок має бути співрозмірний середовищу. 

Коли в Граці один із інвесторів хотів реконструювати дах, на містобудівній раді висловилися проти, бо він міняв силует старого міста, що вже закарбувався і в пам’яті, і на листівках. Інвестор погрожував вивезти капітали з міста. Але нічого не зробив. 

Наразі ми маємо мастодонти з півметровими тротуарами на роздоріжжі Новгородської та Бельведерської (так званий «Вольтрон» або «50 відтінків зеленого» – Ред.) або рудери, обклеєні дешевою ліпниною з гербовими курами на роздоріжжі Галицької та площі Ринок (так званий «будинок Бойка», – Ред.). Ну ми ж бо в старому місті живемо…

Архітектори виконали свою роботу згідно з завданням проектування. Коли ще тільки починалися будівельні роботи, не були зрозумілі масштаби будівництва. Ділянку занедбали. З франківської ж сторони часто стрілки переводять на Європу: «От подивіться, це ж самі європейці так сказали, а ви нам перечите».

Фотографії макету, що на сайті, не відразу можна зрозуміти. Принцип макетного будинку такий: він розбивається на три частини, співрозмірні середньостатистичним будинкам на цій вулиці, кожна частина відрізняється, але все ж зберігає цілісну картину. Така передісторія.

 

Але наразі скидається на те, що така забудова тут не доречна. Адже місто забудоване вщент, а пляц уже сформований. І він потрібен, скажімо, для стоянки автомобілів, але насамперед для візуального сприйняття “Бастіону”. Тобто він – вхід, авансцена комплексу. Має бути видно масу будівлі. Таблички та вказівники при повній забудові ділянки такого візуального ефекту не дадуть. 

Коли вирішиться проблема транспорту в цьому районі міста, тут можуть облаштувати сквер, площу, лавки чи інсталяції. Ще не забуваймо про зупинку, яка тут є.

Тому якщо й можливе будівництво, на мою думку, – то в межах зупинки (з її облаштуванням у тілі будинку) та тої розмальованої шопи. Так щоб замкнути існуючий квартал. Загалом будинок має бути кутовий. І обов’язково треба зберегти той будинок, що на торці має діру людського походження.

Зберегти старий будинок – значить зберегти пам’ять про людей, що так мислили, так жили. І не дивитися, що він обшарпаний чи розвалюється. За Австрії, Польщі, німців та совітів не завалили, а ми беремо й валимо…

21.04.2015