Днями
ПОШУКИ
Моя невістка працює вихователем в дитячому садку, в її групі діти 4-5 років. Ось що вона вчора розповіла:
«Є у нас в групі хлопчик, якого звуть Артем. Живе цей Артем з батьками в однокімнатній квартирі, і ось якось підходить він до мене і каже:
– Ірино Володимирівно, а мама з татом вночі думали, що я спав, а самі в цей час щось під ковдрою робили…
Я в шоці, хлопчик стоїть і чекає відповіді. Гарячково намагаюся щось придумати, і тут у мене вихоплюється:
– Ну, Артемчику, вони, напевно, щось там шукали…
І дитина видає:
– Напевно, не знайшли, мама так зітхала!!!»
Якось
ШИФР
Приятелька працює інспектором за якістю в цеху, що займається порошковим фарбуванням. Там, ясна річ, є свій сленг на позначення браку. І деталі у них йдуть під цифро-буквенними кодами. І ось телефонує їй увечері начальство, мовляв, як справи? Вона: “Зараз звіт візьму”, передзвонює і починає надиктовувати: 4 мрб 10 шагрень, 8 хзч 20 кратер, 12 пкл 30 павутина… Раптом, вмираючи від сміху, розуміє, що помилилася номером! Невідомий абонент дуже перелякано: “Шановна розвіднице, не вплутуйте мене в свої ігри, ви номером помилилися!” І під кінець: “Не шукайте мене, я обіцяю, нікому нічого не скажу!”
Колись
ПІШИЙ ТАТАРИН
Не знаю, чи правда це, але розказано знайомим, що працював в одному танковому НДІ в 70-80-і роки. Для вирішення якихось виробничих проблем треба було направити пару фахівців до Харкова. Їх прізвища не були незвичайні, але кумедні: Татарин і Піший. А їхнє відрядження до замовника було підтверджене телеграмою: «ДО ВАС НАПРАВЛЕНІ ПІШИЙ ТАТАРИН»
Мабуть, уявивши собі пішого татарина (навіть не кінного), який добирається до Харкова з Ленінграда, замовник направив у НДІ телеграму: «НАЦІОНАЛЬНІСТЬ БАЙДУЖА, ОПЛАТИМО ЛІТАК».
І взагалі…
Одна відома актриса за обідом розповідала про гороскопи.
Чоловік, який сидів поруч, нахилився до неї і запитав:
– Невже ви вірите у гороскопи?
– Так, – відповіла жінка, – я трошки вірю у все.