В Івано-Франківську триває конфлікт стосовно земельного питання. Нагадаємо, напередодні сесії міської ради Анна Когуч, мешканка вул. Глібова, 15 розповіла, що її город забирають для будівництва житла для учасників АТО. Проте цю землю жінка та її родина обробляє з 1927 року. Вона має приватизовано 10 соток, але обробляє город площею 20 соток. І вже декілька років намагається приватизувати свій город, проте не їй дають дозвіл.

Голова Спілки добровольців АТО Прикарпаття Василь Андріїв запевнив «Галицький кореспондент», що 16 травня ввечері вони порозумілися із мешканцями вул. Глібова, 15. Мовляв, після того, як вони роз’яснили людям ситуацію, ті більше не заперечують проти будівництва на території, якою користується їх родина 90 років.

18 травня мешканці вул. Глібова, 15, що в Івано-Франківську скликали прес-конференцію, аби розказати про те, що вони не йдуть на поступки учасників АТО. Вони не планують віддавати свою землю під будівництво житла для атовців. Адже цю землю тяжко заробили їх діди-прадіди.

Голова Спілки добровольців АТО Прикарпаття Василь Андріїв сьогодні, 19 травня, вирішив поставити всі крапки над “і”.

“Коротко про конфлікт стосовно земельної ділянки в районі вулиці Галицька.

1. Земельна ділянка на час звернення і на сьогоднішній день юридично є у власності громади Івано-Франківська, що підтверджує публічна кадастрова карта та відділ земельних відносин міської ради.
2. Пізніше стало відомо, що ділянку обробляє сім’я, яка проживає поряд.
3. Асоціація учасників АТО виїхала на місце і поспілкувалась з сім’єю. Вважаємо, що з точки зору моральності це правильний крок.
4. Попередньо дійшли компромісного рішення і дали обіцянку посприяти у житлових питаннях, які забажала сім’я пані Когуч взамін за цю ділянку.
5. Гарантом мав виступити міський голова. Ми узгодили зустріч, про що наступного дня було повідомлено п.Ганну, але в процес перемовин втрутився «син». Він заявив, що земля коштує 400 тисяч доларів і в нього є покупці, також він начебто має гарантію влади міста щодо приватизації цієї землі. На це ми відповіли, що неможливо продавати те, що вам не належить по закону, – пише голова Спілки добровольців АТО Прикарпаття.

Наступного дня ми побачили прес-конференцію пані Ганни, де вона заявила, що жодних перемовин і домовленостей ми не досягли і взагалі збрехали про досягнутий компроміс. А наше з нею спільне фото, яке зробила її дочка, назвала вигадкою. Мовляв, вона взагалі не говорила стосовно можливості співпраці з нами і не було розмови про забезпечення її сім’ї житловими площами.

Що ж, треба було нам поступати виключно згідно Закону України, не зважаючи на моральну складову і взагалі не їхати шукати компроміс. Тим паче ми були повідомлені, що людей з плакатами на сесію заводила одна з політичних сил. Ми не звинувачуємо пані Ганну і не будемо судити зміну її думок, але вбачаємо в цьому явний комерційний інтерес пана Юрія, який представився її сином. До слова, він – колишній працівник міліції і певних бізнесових кіл, які розігрують свою чергову підступну гру.  Диригентів цього штучного конфлікту просимо мати хоч краплю совісті і не обливати брудом учасників АТО заради банальної наживи.

Отже, на зборах Асоціації ми вирішили не брати участь в даному фарсі, не спілкуватись із людьми, які сповідують подвійні стандарти, і як результат – відмовитись від можливості отримати від влади цю земельну ділянку. Натомість ми пропонуватимемо міській раді звести там сквер чи капличку для громади мікрорайону Пасічна.

Вважаємо, що справедливість, честь і гідність є найвищими критеріями оцінки будь-якої людини. Реалізовуючи проект «Житло воїнам АТО», в якому за півроку 31 сім’я інвалідів АТО, малозабезпечених  та багатодітних отримали  власну домівку, ми не думали, що власне збагачення, підлість та обман стане перешкодою для продовження нашої соціальної програми. Ми зробили висновки, тому не зупиняємось і рухаємось далі.

Нижче – фрагмент розмови, де за словами пані Ганни, «ми ні про що не домовлялись».