Серед методів натурального лікування останнім часом особливо популярною стає ароматерапія. Вона дозволяє відмовитися від вживання хімічних медпрепаратів і допомагає лікувати хвороби природними засобами. На відміну від багатьох ліків, ароматерапія практично немає протипоказань та побічних ефектів. Детальніше про запашну терапію розповідає лікар-ароматерапевт Віталій Прокопів.

Ароматерапія – надзвичайно давній, мудрий і науково обґрунтований метод лікування з допомогою ефірних олій. Цілющі властивості пахощів були відомі людям ще шість тисяч років тому. Навіть у Євангеліє можна знайти майже 70 згадок про пахощі. Зараз відомо 200 ефірних олій, які містять життєву силу рослин у концентрованому вигляді. Кожна олійка складається із майже 800 різноманітних компонентів.

 

Всі ефірні олії мають виражену протизапальну, антибактеріальну, противірусну, протиглисну і протигрибкову дію. Окрім цього, всі олійки вмикають механізми саморегуляції, наприклад, олія лимона та апельсина регулює артеріальний тиск: якщо тиск підвищений, олія допомагає знизити його до необхідної норми, і навпаки. Олія герані нормалізує рівень гормонів у крові і добре допомагає при клімактеричних розладах у жінок. Олія евкаліпту нормалізує рівень цукру в крові, якщо у людини другий тип цукрового діабету. Ефірна олія лаванди має сильну противиразкову дію. Ця олія дуже гарно загоює рани і вважається «швидкою допомогою» при опіках (олію треба нанести на уражене місце).

Ефірні олії дають дуже позитивний ефект у косметології. Всі олії можна використовувати як засіб догляду за шкірою обличчя та тіла – треба крапнути кілька крапель до крему, додавати до шампунів. Для сухої шкіри рекомендують використовувати олію апельсина, а олія лимона має відбілюючий ефект і підійде для жирної шкіри. Олія пачулі добре розгладжує зморшки. Якщо шкіра суха і з висипаннями, спробуйте олію евкаліпту, чайного дерева або герані. А ефірна олія лаванди має сильну венотонічну дію, при додаванні її до будь-якого венотонічного крему значно покращиться ефект венозного відтоку.

Рекомендується використовувати ефірні олії при роботі з комп’ютером. Якщо людина збудлива, підійде апельсин. А якщо навпаки треба тонізуватися – розмарин або лимон. Розмарин знімає мозкові спазми і покращує венозний відтік. При головному болі також варто використовувати олію лимона (внутрішньо). Вона не лише нормалізує тиск, але й покращує венозний відтік з голови, зменшує головний біль, коли є явища застою. Крапля лимона крапається на цукор і додається в чай.

Додають ефірні олії і до зубної пасти. Лимон дуже гарно відбілює зуби і знімає кровоточивість ясен. Ефірні олії можна використовувати також у краплях в ніс. При аденоїдах рекомендується евкаліпт та чайне дерево. А спеціаліст з різних проблем вуха, горла та носа – це олія герані. Аромамасла використовують у мікроклізмах, у вагінальних тампонах при гінекологічних проблемах.

Існує 28 способів використання ефірних олій. Найпоширеніший – за допомогою аромалампи. В аромалампі запалюється свічка, наливається у верхню посудину невелика кількість води і додається ефірна олія з розрахунку одна крапля на 5 метрів квадратних. На житлову кімнату достатньо 3-4 краплі. Ефірна олія випаровується під впливом тепла і знешкоджує всі віруси та бактерії у повітрі. Можна крапати олійку в аромамедальйон – це маленька емальована посудинка у формі медальйонів, яку вішають на груди, як прикрасу. В аромамедальйон крапається одна крапелька ефірної олії, і цієї дози вистачає для захисту та лікування на цілий день.

Ефірна олія – надзвичайно мудрий метод лікування, оскільки людина реагує на запах підсвідомо й обирає ту олію, яка потрібна їй на даний момент. Відтак, щоб обрати собі олійку, яка матиме найкращі цілющі властивості, слід обирати ту, запах якої найприємніший. Але через певний час людина відчуває, що цього запаху вже не хочеться, – отже, організм уже наситився необхідними компонентами і олійку варто змінити.

Наталка ГОЛОМІДОВА